Петродолинське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Петродолинське
Petrodolynske gerb.png Petrodolynske prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Овідіопольський
Рада/громада Петродолинська сільська рада
Код КОАТУУ 5123783401
Основні дані
Засноване 1805
Колишня назва нім. Petersthal
Населення 3118
Площа 3,801 км²
Густота населення 820,31 осіб/км²
Поштовий індекс 67810
Телефонний код +380 4851
Географічні дані
Географічні координати 46°26′00″ пн. ш. 30°24′00″ сх. д. / 46.43333° пн. ш. 30.40000° сх. д. / 46.43333; 30.40000Координати: 46°26′00″ пн. ш. 30°24′00″ сх. д. / 46.43333° пн. ш. 30.40000° сх. д. / 46.43333; 30.40000
Середня висота
над рівнем моря
28 м
Водойми р. Барабой
Місцева влада
Адреса ради 67810, с. Петродолинське, вул. Садова, 37, тел. 62-1-81
Карта
Петродолинське. Карта розташування: Україна
Петродолинське
Петродолинське
Петродолинське. Карта розташування: Одеська область
Петродолинське
Петродолинське

Петродолинське у Вікісховищі?

Петродоли́нське (в минулому — Петерсталь) — село в Україні, в Овідіопольському районі Одеської області. Населення становить 3118 осіб.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Петродолинське розташоване на лівому березі р. Барабой, на відстані від райцентру — 30 км.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Земельна ділянка на лівому березі р. Барабой, на якій розташовані Петродолинське і сусіднє село Йосипівка, була виділена в 1792 році під дачу генерал-майору І. Е. Кісленському. Але 05.03.1804 р. землі у генерал-майора відібрали, передавши їх під заселення німецькими колоністами і заснування колоній Петерсталь і Йозефсталь.

Станом на 1886 у німецькій колонії Петерсталь Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 1450 осіб, налічувалось 126 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка[1].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2794 особи, з яких 1304 чоловіки та 1490 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3123 особи.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 70,97 %
російська 24,21 %
молдовська 1,76 %
білоруська 1,09 %
болгарська 0,48 %
вірменська 0,48 %
німецька 0,29 %
угорська 0,19 %
гагаузька 0,16 %
єврейська 0,03 %
польська 0,03 %
румунська 0,03 %
інші 0,28 %

Символіка[ред. | ред. код]

Герб с. Петродолинське затверджений Рішенням сільської ради від 12 грудня 2008 року № 758-V.

"Герб: Щит синій, переділений навскіс срібною хвилястою перев'яззю. У правому верхньому полі перехрещені золоті та срібні ключі Святого Петра, пов'язані пурпуровою стрічкою. В протилежному нижньому кутку — золотий соняшник.

Срібна перев'язь символізує річку Барабой. Ключі Святого Петра — називний (номінальний) елемент герба. Соняшник — живе відображення нашого українського степового краю.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]