Петропавлівська Борщагівка
Петропавлівська Борщагі́вка — село в передмісті Києва, на захід від Кільцевої дороги. На півдні межує з селом Софіївська Борщагівка, на заході з селом Чайки, на півночі — зі Святошинським лісом. Входить до складу Києво-Святошинського району Київської області.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Засноване в 1113 році. Л.Похилевич в своїй праці «Сказания о населенных пунктах Киевской губернии» зазначив, що село від Князя Михайла Святополка (Святополк Ізяславич, хрещений Михайлом), який збудував тут Михайлівську церкву і село віддав Київо-Михайлівському монастирю. Належність села Києво-Михайлівському монастирю підтвердив превілегією від 25 липня 1578 році Стефан Баторій.
В іншому описі 1686 року вказано, що Петропавлівський домініканський монастир одержав від Софійського монастиря «в милостиню» частину його борщагівських земель «для пропитания».
На початку XVIII сторіччя тут було лише 6 хат, а у 1787 році вже мешкала 201 особа.
У XIX сторіччі село було центром окремої, Петропавлівської волості Київського повіту Київської губернії. Станом на 1885 рік у колишньому державному селі мешкало 872 особи, налічувалось 132 двори, православна церква, 4 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млин, кузня[1].
Церква Симеона Стовпника була побудована у селі ще 1755 року.
У Географічному словнику Королівства Польського (1887) Петропавлівська Борщагівка описана як село над річкою Борщагівка, що раніше звалася Желань, в Київському повіті, за 12 верст від Києва, розташоване при старій поштовій дорозі до містечка Білогородка. В селі мешкало 755 православних і 12 євреїв, були сільська управа, водяний млин і школа.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1358 осіб (656 чоловічої статі та 702 — жіночої), з яких 1356 — православної віри[2].
Станом на 1900 рік[3] у казенному селі Білогородської волості мешкало 1675 осіб (чоловіків — 823, жінок — 852), 262 двори.
Поділялося на ряд кутків, серед яких були Шлях (центр села), Магівщина, Солом'янка,[4]Матківщина (північна околиця, вулиця Шевченка).
Духовне життя[ред. | ред. код]
1755 року в селі споруджено дерев'яну церкву Церква святого Симеона Стовпника. Після багаторазових реконструкцій, 1908–1909 її перебудовано на кам'яну. В 2005–2011 роках храм перебував на реконструкції, влітку 2011 богослужіння поновлено.
5 травня 2002 року відбулося перше богослужіння в новозбудованому храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Сьогодення[ред. | ред. код]
Завдяки вдалому географічному розташуванню, на початку 21 століття село стало одним з найбільших та найзаможніших сіл України. В селі з'явилися сучасні бізнес-центри, побудовані багатоверхові будинки, працюють нові підприємства.
Освіта та спорт[ред. | ред. код]
У селі діє загальносвітня школа та дитячий садок.
У 2009 році реконструйовано шкільний стадіон, утворено сучасне футбольне поле зі штучним покриттям. Сільська футбольна команда «Чайка» успішно виступає в чемпіонаті області. Шкільна команда виступала у півфіналі Національного кубка шкільного футболу «Євро-2012»[5].
Поруч з Петропавлівською Борщагівкою (у селі Чайки) знаходиться автомобільній спорткомплекс «Чайка» — один з провідних центрів автоспорту в країні.
Транспортне сполучення[ред. | ред. код]
Східною межою села проходить Кільцева дорога.
Вибори[ред. | ред. код]
Всеукраїнські вибори[ред. | ред. код]
Село відноситься до одномандатного виборчого округу № 95.
Відомі особи[ред. | ред. код]
В селі народилися:
- Кодебський Олексій Іванович — український діяч місцевого самоврядування, сільський голова Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради з 1983 року. Член Ради сільських і селищних голів при Кабінеті Міністрів України.
- Павло Костенко — український письменник.
- Іван Мельниченко — радянський вояк, Герой Радянського Союзу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-79)
- ↑ Список населеных мест Киевской губернии. Издание Киевского губернского статистического комитета. Киев. 1900 (рос.)
- ↑ Старий Житомирський шлях
- ↑ Борщагівці дісталися півфіналу
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петропавлівська Борщагівка |
- Petropawlowska Borszczahówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — T. VIII : Perepiatycha — Pożajście. (пол.)
- Село Петропавлівська Борщагівка
- Київські Борщагівки
- Храм преподобного Сімеона Стовника (рос.)
- ВРУ
Посилання[ред. | ред. код]
- Вулиці Петропавлівської Борщагівки та Чайки, Київська обл., Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, 03.03.2017
| |||||||||||
| ||||||||||||||||||||
.gif)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
