Петропавлівське кладовище (Суми)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петропавлівський цвинтар
Петропавлівська церква
Петропавлівська церква
Петропавлівська церква
Інформація про цвинтар
50°53′31″ пн. ш. 34°46′57″ сх. д.H G O
Країна  Україна
Розташування Суми
Відкрито поч. 1830-ті
Адреса:
Суми, вул. Петропавлівська.
Мапа

Петропавлівський цвинтар. Карта розташування: Україна
Петропавлівський цвинтар
Петропавлівський цвинтар
Петропавлівський цвинтар (Україна)

Центральне міське (Петропавлівське) кладовище  — центральний некрополь міста Суми, заснований приблизно у 1830 році. Розташований у південно-західній частині міста. Центральною спорудою є Петропавлівський храм.

Історія[ред. | ред. код]

Наприкінці ХІХ ст. на цвинтарі ховали переважно іноземців. У XX ст. був поділений на 4 частини: Православний некрополь, Німецький (або католицький), Караїмський (не зберігся), Юдейський. Католицький цвинтар після Другої світової війни був відданий під інші поховання. На юдейській частині цвинтаря збереглися поховання кінця ХІХ ст. кілька склепів.

Поховання[ред. | ред. код]

  • Неподалік церкви — родинне поховання сім'ї Суханових.

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Піраміда на Петропавлівському цвинтарі Сум

У південній частині цвинтаря збереглася незвична споруда  — піраміда заввишки 8 метрів, серед сумців ходять легенди про її походження, серед них: масонська лабораторія, нібито якийсь картяр на цьому місці застрелився і родичі звели піраміду. Також йдуть поголоски, що від піраміди йде підземний хід, який на початку 70-х засипали. Архітектор Володимир Биков вважає:

Судячи по цеглі, це кінець 19 сторіччя. Саме тоді на цвинтарях почали з’являтися, так звані, каплички, сімейні усипальниці. І в той же час уже прийшла мода модерну.

Статуї Аристида Круазі на могилах Харитоненків.

На могилі Суханових статуї архітектора Марка Антокольського.

Петропавлівська церква.

Раніше при притулку для жебраків була домова церква Іоана Предтечі.

Могили бійців АТО[ред. | ред. код]

Алея загиблих в АТО

У 2014 році біля центрального входу почали ховати загиблих на війні в зоні АТО. Запланований великий меморіал.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Михайліченко М. А. Проблеми обліку та збереження пам'яток культурної спадщини (на прикладі Міського кладовища м. Суми) / М. А. Михайліченко, Д. В. Кудінов // Сумська старовина. — 2022. — № LX. — С. 78—84.

Посилання[ред. | ред. код]