Портрет Петра Калнишевського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Kalnyshevsky.png

Портрет «Петро Іванович Калнишевський» роботи Федора Савовича Панко був створений у 1990 році. Написаний на дереві під лаком у стилі петриківського розпису.

Історія створення[ред. | ред. код]

Створення портрету останнього кошового отаману війська запорізького Петра Калнишевського тісно пов'язане зі створенням селища Петриківка, адже саме він 1772 року у листі до митрополита Київського просить дозволу перенести сюди Свято-Георгіївську церкву з сусіднього села, що постійно страждало від повеней, на що отримав схвальну відповідь. Відтоді Калнишевського тут особливо шанували, адже тим чином село було вільне від кріпацтва[1]. Коли Федір Савович навчався у п”ятому класі, один з однокласників приніс до школи дерев”яну гравюрку “Петро Калниш”, яка дуже зацікавила митця. Через 52 роки він, по дитячій пам’яті, відтворив той портрет у власній картині[2], віддаючи тим самим шану засновнику Петриківки.

Композиція[ред. | ред. код]

Петро Калнишевський зображений на картині у повен зріст. Панко наповнює задній план картини багатьма символами: могутній дуб, рясно вкритий жолудями - символ життя кошового отамана (як свідчать давні вірування, у кожного є своє дерево життя – згідно з вдачею його і долею). Козаки на конях і собор у стилі козацького бароко – символ стійкості у вірі й незрадливості своїм переконанням. Насичені, але в міру яскраві барви на картині дуже нагадують старовинні ікони чи парсуни. І кошовий, як на тих іконах чи парсунах, - образ і реальний і фольклорний водночас.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ф.Панко. Петриківка. – рукопис
  • Чуднівець А.С. Значення творчості Федора Панка для розвитку петриківського розпису, курсова робота, Криворізький державний університет, 2012.
  • Нікуліна Н. Журавель у небі // Наталка Нікуліна.- Борисфен.- 1991.- №1.

Див. також[ред. | ред. код]