Петро Браницький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Браницький
Народився невідомо
Помер 14 лютого 1762(1762-02-14)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Посада Confederate of the Confederacyd, посол Сейму Речі Посполитоїd, Брацлавські каштеляни і галицький хорунжийd
Військове звання ротмістр
Рід Браніцькі (герба Корчак)d
У шлюбі з Waleria Melania Szembekd
Діти Францішек Ксаверій Браницький і Elżbieta Branickad
Нагороди
орден Білого Орла
Герб Корчак

Петро Франциск Браницький герба Корчак (? — 20 березня[1]) / 14 лютого[2] 1762, Львів[2]) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник роду Браницьких.

Посади, звання: ротмістр панцерної коругви, полковник Й. К. М., галицький хорунжий, староста бервальдзький, брацлавський каштелян. Дружина — Валерія Меланія Шембек, донька Петра Войцеха — бургграфа Кракова, освенцимського каштеляна[3]. Діти:

  • Францішек Ксаверій Браницький — великий гетьман коронний, генерал від інфантерії (російський).
  • Ельжбета (бл. 1734 — Кодень, 3.IX.1800) — дружина Яна Юзефа Каласантія (1734—1761), розлучились 1756 року, та Яна (пом. 13.IX.1757) Сапіг; збудувала в околицях Коденя палац Плаценція (пол. Placencja).
  • Єдиний син Ельжбети та Яна — Кази́мир Нестор Сапіга[pl] (1757-1798), маршалок литовського сейму (1788—1792), один з творців нової конституції Речі Посполитої (3 травня 1791).

У костелі кармелітів босих Львова були барокова епітафія з чорного мармуру з портретом шляхтича саської доби та довгим віршем польською мовою, який починався рядками:

DOM [4]
Tu leżę Piotr Branicki, człowiek zbyt ułomny,
Cały czas życia swego do rozpusty skłonny; [5]
Wyznaję, żem zaciągnąłKsiążnica-Atlas, 1925 - 273 na siebie karanie,
Kto przeсzytasz, proś Boga o ulitowanie,
Nieprzyszedł bowiem Chrystus usprawiedliwionych
Lecz przygarnąć do siebie grzechem obciążonych.
...
AD 1762 D 14 m Febr [6][7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Barącz S. Pamiętnik dziejów Polskich. Z aktów urzędowych Lwowskich i z rękopismów. — Lwów, 1855. — S. 213. (лат.) (пол.)
  2. а б Braniccy-korczak (01) Архівовано 27 листопад 2014 у Wayback Machine. (пол.)
  3. Szembekowie (01) Архівовано 25 травень 2015 у Wayback Machine. (пол.)
  4. Deo Optimo Maximo (лат.), Бог Всемогутній
  5. Див. також (цитата з помилками) на стор. 182 книги: Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Wydanie drugie, rozszerzone. Książnica-Atlas. — Lwów-Warszawa: Zjednoczone zaklady kartograficzne i wydawnicze, 1925. — 280 s. (Polska Biblioteka Turystyczna, nr 13) (пол.)
    Tu leżę Piotr Branicki (†1762) człowiek zbyt ułomny,
    Przez czały czas mego życia do rozpusty skłonny
  6. Anno Domini 1762 diei 14 mensis Februarii
  7. Andrzej Betlej[pl]. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (Nawiedzenia Najśw. Panny Marii) i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych (pierwotnie OO. Karmelitów Bosych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2012. — T. 20. — S. 147. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]