Петро Тима

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Тима

Нині на посаді
На посаді з 19 лютого 2006
Попередник Мирон Кертичак

голова Ради електронних мас-медій національних і етнічних меншин
Нині на посаді
На посаді з 23 лютого 2002

Народився 4 травня 1966(1966-05-04) (51 рік)
Шпротава Польща
Громадянство Польща Польща
Національність Україна Україна
Професія історик, журналіст, громадський діяч
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Петро Тима (пол. Piotr Tyma; * 4 травня 1966, Шпротава, Польща) — голова Об'єднання українців у Польщі19 лютого 2006), голова Ради електронних мас-медій національних і етнічних меншин Польщі (з 2002 р.), член Спільної комісії уряду РП та національних і етнічних меншин.

Член Комісії з прав людини Світового конґресу українців, редакційної колегії тижневика «Наше слово» та часопису «Український альманах», член Польсько-Українського Форуму.

Біографія[ред.ред. код]

Випускник Загальноосвітнього ліцею №4 (1985) з українською мовою навчання (Легниця) та філологічно-історичного факультету Ґданського університету, маґістр історії. Журналіст, публіцист, з початку 1990-х років займається питаннями польсько-українських взаємин.

19901994 - секретар редакції українського часопису «Зустрічі».

З жовтня 1995 р. співпрацює з Польським телебаченням у Варшаві як реалізатор і випусковий редактор програми «Теленовини», автор кількох телерепортажів про польсько-українські взаємини.

Публікувався у католицькому тижневику Tygodnik Powszechny, тижневику «Політика і культура» (Київ), щомісячнику «Новая Польща», журналах «Зустрічі», «Сон і мисль» щорічнику «Український альманах».

Редактор українського тижневика «Наше слово» (Варшава). Співпрацює зі щомісячником «UiZ» (Прага).

Співавтор книги «Багато облич України» (2005), яка містить 25 інтерв’ю, присвячених ідентичності сучасної України.

Орден «За заслуги» III ступеня (2006)[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України №684/2006 «Про нагородження представників світового українства з нагоди 15-ї річниці незалежності України»

Джерела[ред.ред. код]