Петрук Роман Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Прокопович Петрук
Народження 17 жовтня 1940(1940-10-17) (78 років)
с. Рудники
Національність українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр кераміка, скульптура
Навчання Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність художник

Петрук Роман Прокопович (17 жовтня 1940, с. Рудники) — український художник-кераміст, скульптор. 1964 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Від 1967 року художник монументального цеху Львівського художньо-виробничого комбінату.

Роботи[ред. | ред. код]

  • Пам'ятник на могилі художника Євгена Лисика на Личаківському цвинтарі у Львові, поле 67 (2005, архітектор Кость Присяжний).[1]
  • Пам'ятник на могилі художника Зеновія Флінти на Личаківському цвинтарі у Львові, поле 21 (архітектор Кость Присяжний).[2]
  • Бронзова меморіальна таблиця з барельєфним зображенням Андрея Шептицького, встановлена 1990 року на фасаді шпиталю «Народна лічниця» ім. митрополита Андрея Шептицького, що на вул. Озаркевича, 4 у Львові та напис на якій сповіщає, що «Український шпиталь Народної лічниці імені Андрея Шептицького, збудований волею і зусиллям народу. Прийняв перших пацієнтів 10.IV.1938»[3].
  • Каплиця «Живе Джерело» у Трускавець 19982000. Постаті чотирьох євангелістів Матвія, Івана, Луки, Марка.[4]
  • Скульптура «Малий Перун» у санаторії «Карпати» у Трускавці 1989 бронза.
  • Хвіртка «Мавка і Чугайстер» для санаторію «Карпати» у Трускавці 1990 бронза. [4]
  • Вертепна скульптурна група для санаторію «Карпати» у Трускавці 19902000.[4]
  • Скульптура «Відьма» Музей-Аптека Львів 1986 мідь.[4]
  • Рельєфне панно для будинку культури цукрового зводу у Дубно[5]
  • Декоративні блюда «Дерево миру», «Садівник», «Олекса Довбуш»[5]
  • Рельєф у львівському кафе «Морозиво»[5]
  • Композиція «Круглий стіл», кераміка. Навколо круглого стола розташовуються 12 стилізованих людських постатей — іде ніби важлива зустріч. Цікавим є те що площина стола поділена на чотири різнобарвні сектори, що можна інтерпретувати як різницю у поглядах осіб.[6]
  • «Вулиця» робота виконана у розмальованому дереві. На довгій жердині художник розміщує десяток, вирізаних з дерева перехожих. Це чоловічі, жіночі та дитячі постаті — дама під парасолькою, чоловік що несе драбину, ще один веде собаку, інший несе півня. Всі йдуть в одну сторону. Особливістю роботи є те що кожен «перехожий» повертається у своєму гнізді і вже вони «йдуть» один одному на зустріч.[6]
  • «Ной» (1972) робота присвячена майстру народної кераміки Ілюку. На дні «миски», яка символізує ковчег, стоїть оголена фігура, а по краю фігурки різних тварин. Вони виконані у вигляді свистульок.[6]
  • «Колядки» (1979). Робота виконана у формі глечика. На стінках якого розмішені стилізовані фігурки колядників. Ручка виконана у формі змії, а кришечка у вигляді свічника.[6][7]
  • «Йшли корови із діброви» (кам'яна маса, емалі; 1979). Композиція вирішена у формі глечика по якому виконано розпис темно зеленою фарбою. Зображення пейзажу і тварин подано стилізовано локальними плямами. Ритмічний рух яких відтворює настрій літнього вечора.[7]
  • «Данило Галицький» (1973). Постать князя розміщена на перевернутій мисці з широкими краями, яка символізує гору під якою виросте нове місто. Фігура виконана без дотримання реальних пропорцій - автор намагався передати не зовнішню подібність, а психологічний стан людини втомленої численними походами і битвами.[8]
  • Емблема Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1969). Емблема розташована на фасаді будинку № 18 на Площи Ринок у Львові. Виконана з шамоту та декорована поливами. Робота вирішена у живій, гумористичній формі. У центрі композиції — символічна фігура «охоронці старовини», що має у руках бартку та щит із зображенням дерев'яної пам'ятки архітектури. Постать вирішена лаконічно наближено до зображень на кахлях у динамічному русі. Декоративні елементи оточення виконані у формі барокового картуша.[9]
  • Декоративна скульптура «Лірник» для концертного залу «Ліра» у Володимирі-Волинському (1989, шамот, 190×63×62).[10]
  • Конкурсний проект меморіалу на місці Янівського концтабору (1988, співавтор О. Скоп).[11]

Виставки[ред. | ред. код]

1963 року пройшла його перша індивідуальна виставка в помешканні Марії Лінинської [4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 371. — ISBN 966-8955-00-5.
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський… — С. 227.
  3. П’ять місць Львова під духовною опікою видатних релігійних діячів
  4. а б в г д Лихач Л. Роман Пертук. — Київ : Родовід, 2007. — ISBN 966-7845-31-1.
  5. а б в Роман Петрук // Декоративное искусство СССР. — Вип. 3 (172), Москва, 1972. — С. 26—27.
  6. а б в г Островский Г. «Митец» Роман Петрук // Декоративное искусство СССР. — Вип. 6 (307), Москва, 1983. — С. 13—14.
  7. а б Голубець О. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 65.
  8. Голубець О. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 67, 68.
  9. Голубець О. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 40.
  10. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 20.
  11. Сусак В. Не убий! // Галицька брама. — 1999. — № 9—10 (57—58). — C. 29.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Голубець О. Львівська кераміка. — Київ : Наукова думка, 1991. — С. 40, 62—68, 104. — ISBN 5-12-001783-1.
  • Петрук Роман Прокопович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.

 — С. 176.

  • Лихач Л. . Роман Пертук. — Київ : Родовід, 2007. — ISBN 966-7845-31-1.