Петрушов Олександр Валентинович
Петрушов Олександр Валентинович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження |
10 жовтня 1967 Дніпропетровськ |
Смерть |
12 серпня 2014 (46 років) Мандрикине |
Поховання | Дніпро |
Громадянство | Україна |
Alma Mater | НТУ ДП |
Псевдо | «Шураві» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Олекса́ндр Валенти́нович Петрушов (нар. 10 жовтня 1967 — пом. 12 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правого Сектору», учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1967 року в місті Дніпропетровськ. Військову службу почав 1988 року в Афганістані (Кандагар), далі служив на острові Ітуруп.
Повернувшись до м. Дніпра, в 1993 році завершив навчання в Національному гірничому університеті, здобувши спеціальність на електротехнічному факультеті. Протягом десяти років працював електриком на Нижньодніпровському заводі, в подальшому став приватним підприємцем.
З квітня 2014-го — доброволець, брав участь у багатьох боях. У травні — серпні був командиром розвідувально-штурмової групи, брав участь у штурмі та визволенні Карлівки, Авдіївки, околиць м. Донецька. В кінці літа — був поданий до нагороди.
Вдень 12 серпня 2014 року автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блокпосту поблизу Донецька на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине. Врятуватися вдалося тільки трьом бійцям, які потрапили в полон. Серед них був командир групи Марлен Місіратов «Татарин» та два брати Мартинових, Олег та Андрій.
Похований на кладовищі у дніпровському районі Діївка.
Лишились дружина Ольга Олександрівна та син Олег.
Нагороди[ред. | ред. код]
- медаль «За бойові заслуги»;
- медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»;
- медаль «70 років Збройних Сил СРСР»;
- медаль «Захиснику Вітчизни»;
- нагрудний знак «Воїну–інтернаціоналісту»;
- «20 років виводу військ з Афганістану»;
- «25 років виводу військ з Афганістану»;
- В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1];
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 36
- вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Під Донецьком героїчно загинув випускник Національного гірничого університету
- Петрушов Олександр Валентинович
- Петрушов Олександр Валентинович («Шураві»)
- Небесна Гвардія
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 10 жовтня
- Народились 1967
- Померли 12 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Дніпрі
- Випускники Дніпровської політехніки
- Діячі Добровольчого українського корпусу
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені пам'ятною медаллю «25 років виведення військ з Афганістану»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Дніпра
- Учасники Афганської війни (1979—1989)
- Померли в Донецьку