Петрівка (Турбівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Петрівка
Petrivka (Lypovetskyi Raion) 04.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Липовецький район
Рада Костянтинівська сільська рада
Код КОАТУУ 0522282802
Основні дані
Засноване 1654
Населення 108
Площа 0,66 км²
Густота населення 163,64 осіб/км²
Поштовий індекс 22510
Телефонний код +380 4358
Географічні дані
Географічні координати 49°25′14″ пн. ш. 28°50′17″ сх. д. / 49.42056° пн. ш. 28.83806° сх. д. / 49.42056; 28.83806Координати: 49°25′14″ пн. ш. 28°50′17″ сх. д. / 49.42056° пн. ш. 28.83806° сх. д. / 49.42056; 28.83806
Середня висота
над рівнем моря
287 м
Водойми Тиха Руда
Місцева влада
Адреса ради 22510, Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Костянтинівка, вул. Миру, 77
Карта
Петрівка. Карта розташування: Україна
Петрівка
Петрівка
Петрівка. Карта розташування: Вінницька область
Петрівка
Петрівка
Мапа

CMNS: Петрівка у Вікісховищі

Петрі́вка — село в Україні, у Липовецькому районі Вінницької області. Населення становить 108 осіб. Підпорядковується Костянтинівській сільській раді.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване наприкінці XVIII ст. Існувало спочатку в вигляді хутора, потім було розвинуте в слободу і отримало назву власне Петрівка від господара Прилуцького ключа Петра Боржецького. Історичні джерела свідчать про те, що 24 квітня 1799 р. село Петрівка Махновського повіту було продане згаданим поміщиком графом Петром Боржецьким, підстолієм коронним, кавалером Ордена Білого Орла, полковнику колишніх польських військ Ігнатію Комарницькому за 30 тис. польських злотих. На той час у селі були панський двір, кілька селянських хатин, корчма, 1006 холмських волоків землі. Через 5 років Петрівка потрапила під дворянську опіку.

У 1828 р. Петрівка належала поміщиці Осташевській, нараховувалося 20 дворів.

В одній з краєзнавчих публікацій було помилково вказано, що «в селі існував костел, що був збудований в XVIII ст. Католицька каплиця згадана у 1849, 1855 рр., приписана до костелу в Вахнівці».[1], проте в 18 столітті Петрівка існувала в вигляді невеличкого хутора, де в принципі не міг бути костел та й пізніше не мала достатньо католицького населення, щоб мати католицькі каплиці. Православні ж ходили до церкви в Костянтинівці

У роки Голодомору 1932-1933 років померло 165 мешканців Петрівки. Зафіксовано десяток випадків людоїдства батьками дітей, а також бродячого священника. Молодий голова колгоспу, комсосолець Микита Яцінський міг допомогти лише працюючим у колгоспі. Варили їсти Дячук Петро і Петрова Олена, проте багатьох врятувати не вдалося (зі спогадів жительки села Годонюк Ганни Петрівни, 1923 р.н.).[2]

Галерея[ред. | ред. код]

.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/39lypovec.html
  2. На чорній дошці. Голодомор на прикладі одного регіону. / О.І. Роговий. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2019. — 164 с.; іл. — ISBN 978-966-2696-90-5 — с. 76-77.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Костянти́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.375

Посилання[ред. | ред. код]