Петрівка (Вінницький район)
| село Петрівка | |
|---|---|
_04.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Громада | Турбівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05020290150011036 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1654 |
| Населення | 108 |
| Площа | 0,66 км² |
| Густота населення | 163,64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22510 |
| Телефонний код | +380 4358 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′14″ пн. ш. 28°50′17″ сх. д. / 49.42056° пн. ш. 28.83806° сх. д.Координати: 49°25′14″ пн. ш. 28°50′17″ сх. д. / 49.42056° пн. ш. 28.83806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
287 м |
| Водойми | Тиха Руда |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22513, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Турбів, вул. Миру, буд. 42 |
| Карта | |
  Петрівка | |
 Петрівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Петрі́вка — село в Україні, у Турбівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 108 осіб. До 2020 підпорядковувалася Костянтинівській сільській раді.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване наприкінці XVIII ст. Існувало спочатку в вигляді хутора, потім було розвинуте в слободу і отримало назву власне Петрівка від господара Прилуцького ключа Петра Боржецького. Історичні джерела свідчать про те, що 24 квітня 1799 р. село Петрівка Махновського повіту було продане згаданим поміщиком графом Петром Боржецьким, підстолієм коронним, кавалером Ордена Білого Орла, полковнику колишніх польських військ Ігнатію Комарницькому за 30 тис. польських злотих. На той час у селі були панський двір, кілька селянських хатин, корчма, 1006 холмських волоків землі. Через 5 років Петрівка потрапила під дворянську опіку.
У 1828 р. Петрівка належала поміщиці Осташевській, нараховувалося 20 дворів.
В одній з краєзнавчих публікацій було помилково вказано, що «в селі існував костел, що був збудований в XVIII ст. Католицька каплиця згадана у 1849, 1855 рр., приписана до костелу в Вахнівці».[1], проте в 18 столітті Петрівка існувала в вигляді невеличкого хутора, де в принципі не міг бути костел та й пізніше не мала достатньо католицького населення, щоб мати католицькі каплиці. Православні ж ходили до церкви в Костянтинівці
У роки Голодомору 1932-1933 років померло 165 мешканців Петрівки. Зафіксовано десяток випадків людоїдства батьками дітей, а також бродячого священника. Молодий голова колгоспу, комсосолець Микита Яцінський міг допомогти лише працюючим у колгоспі. Варили їсти Дячук Петро і Петрова Олена, проте багатьох врятувати не вдалося (зі спогадів жительки села Годонюк Ганни Петрівни, 1923 р.н.).[2]
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 100% |
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця в Петрівці -
Ставок -
Вулиця в Петрівці -
Садиба -
На ставку -
Сільський краєвид -
Ставок -
Вулиця в Петрівці -
Садиба
_02.jpg)
_05.jpg)
_03.jpg)
_06.jpg)
_09.jpg)
_11.jpg)
_12.jpg)
_14.jpg)
.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/39lypovec.html
- ↑ На чорній дошці. Голодомор на прикладі одного регіону. / О.І. Роговий. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2019. — 164 с.; іл. — ISBN 978-966-2696-90-5 — с. 76-77.
Джерела[ред. | ред. код]
- СЕЛО КОСТЯНТИНІВКА. Матеріали: В. М. Дубина, М. І. Ящук, О. І. Роговий, С. Лукаш, В. В. Семенюк, Б. В. Мельник[недоступне посилання з квітня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- Костянти́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.375
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петрівка (Вінницький район) |
| ||||||||
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |