Петрівка (ринок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Петрівка»
книжковий, речовий, господарчий ринок
Засновано 1 березня 1997
Штаб-квартира Україна Україна
Адреса Київ, Оболонський район,
вулиця Вербова
Продукція Книжковий, речовий і господарчий ринок
Послуги Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

Петрівка — речовий, господарчий і один із найбільших в Україні й найбільший у Києві книжковий ринок[1].

Історія[ред. | ред. код]

Попередником ринку було неформальне об'єднання «чорних книгопродавців» на вул. Фрунзе (сучасна Кирилівська; біля нинішнього нічного клубу FreeДОМ), що існувало з 1989 року. Офіційне перенесення ринку в район залізничного вузла Почайна (до 2018 року — Петрівка) й станцією Метро Почайна (до 2018 року — Петрівка) відбулося 1 березня 1997 року[2]. До цього у 1996 році мер Києва Олександр Омельченко видав відповідне розпорядження, а Мінська районна адміністрація прийняла його до виконання, паралельно були затверджені правила торгівлі на ринку. На ринку також влаштувалися всі торговці, які несанкціоновано працювали в парку Фрунзе. Коли відкрився ринок Петрівка, був справжній книжковий голод: люди здавали макулатуру, щоб купити хорошу книгу. Сьогодні ринок відповідає вимогам часу, він включає 727 торгових місць. Підтримка книгопродавців та книговидавців здійснюється через низьку орендну плату. У цілому на ринку представлені понад 120 видавництв.

Поруч із книжковим ринком розташовано й речовий. На Петрівці можна знайти книжки будь-яких жанрів та галузей знань: від романів до професійної літератури вузького профілю. Крім того, на книжковому ринку представлено широкий асортимент канцтоварів, а також аудіо- та відеопродукції і програмного забезпечення — як ліцензійного, так і піратського.

Починаючи з 2003 року, в пресі й на телебаченні активно мусувалася ідея створення торгово-розважального центру «Петрівка». Планувалося звести центр загальною площею 180 тис. м², з яких 75 тис. м² буде відведено під оренду. У січня 2011 року було анонсовано про те, що замість столичного книжкового ринку у Києві з'явиться новий торговий центр «Петрівка». Київська міська державна адміністрація обіцяля залишити лише територію старого ринку, адже це пам'ятка міста. На місці господарського і частини рядів книжкового ринку передбачено будівництво великого торгово-розважального центру з такою ж назвою[3]. Остаточно ця ідея ще не реалізована. На сьогоднішній день поряд із книжковим ринком розташовані ринки одягу та господарчих товарів.

Віднедавна за книжковим ринком знаходиться Блошиний ринок, перенесений з Куренівки. На сьогоднішній день це єдиний у Києві повноцінний блошиний ринок. Тут цінителі раритетів можуть придбати валізи, сумки, сонцезахисні окуляри, значки та медалі, які пережили другу світову війну, та ще масу всяких корисних або просто красивих речей, котрі мають довгу історію. Сюди приходять за фотоапаратами «Зеніт», старовинними музичними програвачами та радіоприймачами. На радість меломанів на ринку представлений багатий вибір оригінальних платівок, а для модників — всілякі вінтажні аксесуари. Крім того, у продажу є в продажу CD і DVD-диски.

Графік роботи книжкового ринку[ред. | ред. код]

Офіційно режим роботи книжкового ринку наступний:

  • з 09:00 до 18:00 щоденно, крім понеділка (реально ж більшість торгових місць відкривається з 11:00 і починає закриватися вже о 16:00, у вихідні о 17:00);
  • в святкових вихідних на ринку всього три: Новий рік, Різдво Христове, Великдень;
  • в інші святкові дні, такі як: 8 Березня, День міста, День Перемоги та інші ринок працює[4].

Скандал[ред. | ред. код]

Наприкінці серпня 2008 року «на гарячому» оперативниками був спійманий інженер-програміст за освітою, 27-річний продавець, якому вдавалося збувати поряд із піратськими CD і DVD бази митної служби України, Державної служби статистики та Державної податкової служби. За кожен диск із такою забороненою інформацією ділки просили 500 доларів США. ГУ СБУ в Києві та Київській області порушило кримінальну справу за ознаками скоєння злочину, передбаченого ст. 361-2 Кримінального кодексу України (несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]