Петті Герст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петті Герст
англ. Patty Hearst
Ім'я при народженніангл. Patricia Campbell Hearst
ПсевдоTania
Народилася20 лютого 1954(1954-02-20)[1][2] (70 років)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Країна США
Діяльністьакторка, світська особа, банківський крадій, телеакторка, кіноакторка, сценаристка
Alma materCrystal Springs Uplands Schoold, Santa Catalina Schoold, Університет Каліфорнії (Берклі), Коледж Менлоd і Sacred Heart Preparatoryd
Знання мованглійська[3]
БатькоРендольф Апперсон Герстd[4]
МатиCatherine Wood Campbelld[4]
Брати, сестриЕнн Герстd
ДітиЛідія Герстd
IMDbID 0372553

Патрісія Кемпбелл Герст (англ. Patricia Campbell Hearst) (нар. 1954) — американська акторка та світська левиця, в 1974 резонансно політично викрадена терористичною ліворадикальною організацією Симбіоністська армія визволення (САВ) та втягнена в її діяльність, зокрема, пограбування банку. 20 січня 2001 повністю помилувана Біллом Клінтоном[5]. Класичний приклад стокгольмського синдрому, в який суд не повірив та проігнорував юридичний захист підсудної на основі висновків психіатричної експертизи про ПТСР у неї.

Біографія

[ред. | ред. код]

Онука американського мільярдера і газетного магната Вільяма Рендольфа Герста.

У лютому 1974 року 19-річну Герст захопило в університетському містечку Берклі (Каліфорнія) американське ліворадикальне терористичне угрупування Симбіоністська армія визволення (САВ). Герст провела 57 днів у шафі розміром 2 м на 63 см, перші два тижні з зав'язаними очима, перші кілька днів без туалету і з кляпом у роті, щодо неї здійснювали фізичне, психологічне та сексуальне насильство[6]. Початковий план обміняти заручницю на двох членів угруповання, які відбували тюремне ув'язнення за скоєне групою політичне вбивство, провалився при першій спробі переговорів з владою[7].

За звільнення Герст терористи зажадали видачі кожному незаможному жителю Каліфорнії продовольчого пакета в 70 доларів та друку масовим тиражем пропагандистської літератури. Це обійшлося б родині Герст в 400 млн доларів. Сім'я оголосила про неможливість виконання умов САВ і запропонувала виділити 6 млн доларів трьома порціями по 2 млн доларів.

Після того, як сім'я Герст організувала розподіл харчових продуктів на суму 4 млн доларів, і за добу до обіцяного терористами її звільнення під заставу ще 2 млн доларів, угрупування випустило аудіодекларацію, в якій Патрісія Герст проголосила свій вступ до лав Симбіоністської армії визволення і відмовилася повернутися в сім'ю: «Або і далі залишатися в полоні, або використовувати міць САВ і боротися за мир. Я вирішила боротися… Я вирішила залишитися з новими друзями». Згодом виявилося, що Герст погодилася перейти на бік загарбників і перейняла їхні політичні переконання під загрозою вбивства[8].

Патрісія Герст (праворуч) під конвоєм лідера САВ Дональда Дефріза (ліворуч) бере участь у пограбуванні банку «Гібернія» в Сан-Франциско, 1974 рік

В САВО Герст отримала бойовий псевдонім «Таня» на честь Тамари (Тані) Бунке (англ. Tania Bunke),[Комм 1] загиблої однодумниці Ернесто Че Гевари. Американська преса романтизувала образ заручниці-революціонерки, незаслужено перетворивши її на символ ліворадикального руху 70-х. 15 квітня 1974 року у складі бойової групи САВ Патрісія Герст взяла участь в пограбуванні банку «Хібернія» в Сан-Франциско. Пізніше була залучена в пограбування банку в містечку Кермічел (Каліфорнія), обстріл супермаркету, кілька випадків викрадення автомобілів і захоплення заручників, виробництво вибухівки. Була оголошена в розшук і заарештована 18 вересня 1975 року разом з чотирма іншими членами САВ в результаті облави ФБР.

Після здачі владі і взяття під варту Герст розповіла про насильство над нею з боку терористів і оголосила про примусовий характер своєї діяльності в лавах САВ. Організована рішенням суду психіатрична експертиза підтвердила наявність у Герст посттравматичного розладу психіки, викликаного переживанням інтенсивного страху, безпорадності та крайнього жаху.

Попри це Патрисії Герст єдиній з угруповання пред'явили звинувачення в пограбуванні банку «Гібернія». 20 березня 1976 року її засуджено до семирічного тюремного ув'язнення за участь у пограбуванні банку, попри зусилля адвокатів довести, що вона була жертвою викрадення. Завдяки втручанню президента США Джиммі Картера термін скоротили, а 1 лютого 1979 року вирок скасовано під тиском громадської кампанії підтримки, розгорнутої «Комітетом зі звільнення Патрісії Герст»[9].

Після закінчення терміну ув'знення одружилася зі своїм охоронцем, поліцейським Бернардом Шоу, і живе з сім'єю в передмісті Нью-Йорка. Народила дочок Лідію Марі Герст-Шоу (модель та акторка) і Джилліан Герст-Шоу.

Співпрацювала з ФБР, давши свідчення, що лягли в основу трьох судових процесів у справі САВ, зіграла кілька ролей у кіно і театрі.

20 січня 2001 року Герст отримала повне президентське помилування указом Білла Клінтона[5].

Випадок Патрісії Герст вважається класичним прикладом стокгольмського синдрому, котрий ще не був добре відомий в 1975 — на початку 1976 і не справив серйозного впливу на перший вирок Герст: суд не повірив висновкам психіатричної експертизи та проігнорував юридичні спроби захистити підсудну.

У мистецтві

[ред. | ред. код]
  • Abduction (1975) Художній фільм Джозефа Зіто, що експлуатує сюжет викрадення Герст, був знятий по однойменній новелі Джеймса Гаррісона, опублікованої в 1974 році до моменту захоплення Герст.
  • Ален Роб-Гріє поклав історію Патрісії Герст в основу свого фільму «Гра з вогнем».
  • Пол Шредер у 1988 році зняв фільм «Патті Герст».
  • Роберт Зюйдам написав про Патрісію Герст оперу «Заморозки» (19931994).

Примітки

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. У мемуарах Герст, мабуть, помилково, згадується Таня Бурке (англ. Tania Burke)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б Lundy D. R. The Peerage
  5. а б Office of Public Affairs (20 січня 2001). President Clinton's Pardons, January 2001. United States Department of Justice. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 5 червня 2010.
  6. William Graebner. Patty's Got a Gun: Patricia Hearst in 1970s America. The University of Chicago Press, 2008
  7. Patricia Cambell Hearst, Alvin Moscow. Every Secret Thing. Doubleday & Co., 1982. Reprint: Hearst, Patricia Campbell, Alvin Moscow. Patty Hearst: Her Own Story. New York: Avon, 1988.
  8. CNN Larry King Live. Transcript of the Interview with Patty Hearst. 22 січня 2001. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 5 червня 2010.
  9. Patricia Cambell Hearst, Alvin Moscow. {{{Заголовок}}}. — ISBN 0-385-17056-4.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]