Перейти до вмісту

Печенізьке водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Печенізьке водосховище
Печенізьке водосховище
Печенізьке водосховище на супутниковій фотографії
Печенізьке водосховище на супутниковій фотографії
50°00′ пн. ш. 37°00′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 37.000° сх. д. / 50.000; 37.000
Розташування
Країна  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Харківська область, Чугуївський район
Прибережні країни Україна
Геологічні дані
Тип руслове водосховище
Розміри
Площа поверхні 86,2 км²
Висота 100,5  м
Глибина середня 4,4  м
Глибина макс. 20  м
Довжина 65 км
Ширина 4 км
Берегова лінія 146 км
Об'єм 0,379 км³
Вода
Басейн
Вливаються Сіверський Донець
Витікають Сіверський Донець
Площа басейну 8400 км²
Країни басейну Україна
Інше
Geonames 812995 Редагувати інформацію у Вікіданих
Печенізьке водосховище. Карта розташування: Україна
Печенізьке водосховище
Печенізьке водосховище (Україна)
Мапа
CMNS: Печенізьке водосховище у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Печені́зьке водосхо́вище — велике руслове водосховище на річці Сіверський Донець, розташоване в Харківській області.

Опис

[ред. | ред. код]

У 1932 році ухвалено рішення про будівництво водопроводу від річки Сіверський Донець у районі селища міського типу Кочеток до Харкова[1] У той час місто інтенсивно розвивалось і потребувало великої кількості води. Водопостачання Харкова здійснювалося лише з артезіанських свердловин[2].

У 1933 році розпочалося будівництво основних об'єктів станції. Побудована Кочетоцька водопровідна станція потужністю 50 тис. м³ води на добу не задовольняла потреби міста, тому ухвалено рішення про будівництво дамби в районі Печеніг.

Спорудження Печенізького водосховища відбувалося від 1958 до 1962 року[3]. У серпні 1962 почалося наповнення водосховища, яке поступово продовжувалося аж до весняної повені 1964 року. Відтоді об'єм водосховища залишався незмінним, близько 0,4 км³. Підпор водосховища зберігається до річки Вовча.

Печенізьке водосховище входить до Печенізького гідровузла, що належить до ВУВГ (виробничого управління водопровідного господарства) «Донець»,[4] в яке входить Кочетоцька водопровідна станція, три блоки водопровідних споруд Роганської насосної станції і більш ніж 200 км магістральних водопроводів. На сьогодні ВУВГ «Донець» постачає м. Харкову 700 тис. м³ води на добу[1].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

20 вересня 2022 року, внаслідок російських обстрілів, зруйновано верхній шлюз Печенізької дамби. Мешканців Печеніг попередили про можливе підтоплення будинків[5].

07 грудня 2025 року внаслідок російського удару по греблі водосховища рух по греблі було призупинено[6][7].

Основні параметри водосховища

[ред. | ред. код]
  • нормальний підпірний рівень — 100,5 м;
  • форсований підпірний рівень — 102,1 м;
  • рівень мертвого об'єму — 94,5 м;
  • повний об'єм — 383 млн м³;
  • корисний об'єм — 341 млн м³;
  • площа дзеркала — 8 620 га;
  • довжина — 75 км;
  • середня ширина — 1,15 км;
  • максимальна ширина — 4,0 км;
  • середня глибина — 4,44 м;
  • максимальна глибина — 14,0 м.

Основні гідрологічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Площа водозбірного басейну — 8 400 км².
  • Річний об'єм стоку 50 % забезпеченості — 703 млн м³.
  • Паводковий стік 50 % забезпеченості — 403 млн м³.
  • Максимальні витрати води 1 % забезпеченості — 1 940 м³/с.

Гребля Печенізького водосховища розташована в селищі Печеніги, яке (як і водосховище) отримало назву від кочових племен печенігів, що мешкали на цих землях у IX—X століттях від Р. Х. На правому березі водосховища розташоване селище Старий Салтів, яке завдяки спорудженню водосховища перетворилося на базу відпочинку для харків'ян. На Печенізькому водосховищі багато піщаних пляжів, піонерських таборів і будинків відпочинку.

У 2015 році в рамках державної програми розвитку альтернативної малої енергетики планувалося створення при греблі водосховища малої ГЕС[8].

Склад гідротехнічних споруд

[ред. | ред. код]
  • Глуха земляна гребля завдовжки — 1083 м, заввишки — 22 м, завширшки — 12 м. Закладення верхового укосу — 1:5 — 1:30.
  • Бетонна водоскидна гребля трапецеідального профілю з 8 прольотів, ширина кожного прольоту — 12,0 м, обладнані плоскими металевими затворами.
  • Донний водоспуск — у вигляді прямокутної галереї розмірами 3,0×4,0 м, завдовжки — 55,0 м.
  • Трубчатий водовипуск — у вигляді двохвічкової труби діаметром 150 мм, завдовжки — 70,0 м.

Використання водосховища

[ред. | ред. код]

Водосховище використовується для промислового, комунального і сільськогосподарського водопостачання міста Харкова, рибного господарства та рекреації.

Література

[ред. | ред. код]
  • Водогосподарський паспорт Печенізького водосховища, Укргідропроект, 2000.
  • Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. К.: Ніка-Центр, 2001. 392 с.
  • Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999. 389 с.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Вид на водосховище влітку 2005 року (біля с. Мартове, пляж бази відпочинку «Елат»)
    Вид на водосховище влітку 2005 року (біля с. Мартове, пляж бази відпочинку «Елат»)
  • Вид на водосховище восени 2005 року (пляж б/в ім. Соіча, Чугуївський район)
    Вид на водосховище восени 2005 року (пляж б/в ім. Соіча, Чугуївський район)
  • Вид на водосховище влітку 2006 року (біля с. Мартове)
    Вид на водосховище влітку 2006 року (біля с. Мартове)
  • Світанок на березі Печенізького водосховища
    Світанок на березі Печенізького водосховища
  • смт. Старий Салтів, Печенізьке водосховище
    смт. Старий Салтів, Печенізьке водосховище

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б dwt. Чугуївська районна рада: Візитна-картка. chuguivrada.kh.ua (укр.). Процитовано 22 жовтня 2023.
  2. ↑ Хроніка історії водопостачання та водовідведення міста Харкова. КП «Харківводоканал». Процитовано 22 жовтня 2023.
  3. ↑ Кочеток - ПУВХ "Донец". kochetok.at.ua. Процитовано 22 жовтня 2023.
  4. ↑ ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Процитовано 22 жовтня 2023
  5. ↑ російські загарбники зруйнували верхній шлюз Печенізької дамби. Укрінформ. 21 вересня 2022.
  6. ↑ Росіяни вдарили по греблі Печенізького водосховища. 07.12.2025, 13:32
  7. ↑ Окупанти вдарили по греблі Печенізького водосховища на Харківщині: рух повністю перекрито. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 грудня 2025.
  8. ↑ LLC, Hulu. На Печенізькому гідровузлі планують побудувати малу ГЕС. www.city.kharkiv.ua (укр.). Процитовано 22 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Печенізьке водосховище
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Печенізьке_водосховище&oldid=47042211