Печенізьке водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Печенізьке водосховище
Печенізьке водосховище
Печенізьке водосховище на супутниковій фотографії
50°00′ пн. ш. 37°00′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 37.000° сх. д. / 50.000; 37.000
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Харківська область, Чугуївський район
Прибережні країни Україна
Геологічні дані
Тип руслове водосховище
Розміри
Площа поверхні 86,2 км²
Висота 100,5  м
Глибина середня 4,4  м
Глибина макс. 20  м
Довжина 65 км
Ширина 4 км
Берегова лінія 146 км
Об'єм 0,379 км³
Вода
Басейн
Вливаються Сіверський Донець
Витікають Сіверський Донець
Площа басейну 8400 км²
Країни басейну Україна
Інше
Geonames 812995
Печенізьке водосховище. Карта розташування: Україна
Печенізьке водосховище
Печенізьке водосховище (Україна)

CMNS: Печенізьке водосховище у Вікісховищі

Печені́зьке водосховище  — велике руслове водосховище на річці Сіверський Донець, розташоване у Харківській області.

Опис[ред. | ред. код]

Печенізьке водосховище побудоване, головним чином, для постачання міста Харкова прісною водою на місці невеликого Кочетокського водосховища, побудованого в 1936 році. Спорудження Печенізького водосховища відбувалося з 1958 по 1962 рік. З серпня 1962 почалося наповнення водосховища, яке поступово продовжувалося аж до весняної повені 1964 року. З того часу об'єм водосховища залишався незмінним близько 0.4 км³. Підпор водосховища зберігається до річки Вовча.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

20 вересня 2022 року у результаті обстрілів з боку російських військ було зруйновано верхній шлюз Печенізької дамби на Харківщині, жертв та постраждалих немає. Мешканців смт Печеніги Харківської області попередили про можливе підтоплення будинків через удари загарбників по Печенізькій дамбі[1].

Основні параметри водосховища[ред. | ред. код]

  • нормальний підпірний рівень — 100.5 м;
  • форсований підпірний рівень — 102.1 м;
  • рівень мертвого об'єму — 94.5 м;
  • повний об'єм — 383 млн м³;
  • корисний об'єм — 341 млн м³;
  • площа дзеркала — 8620 га;
  • довжина — 75 км;
  • середня ширина — 1,15 км;
  • максимальні ширина — 4,0 км;
  • середня глибина — 4,44 м;
  • максимальна глибина — 14,0 м.

Основні гідрологічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Площа водозбірного басейну — 8400 км².
  • Річний об'єм стоку 50 % забезпеченості — 703 млн м³.
  • Паводковий стік 50 % забезпеченості — 403 млн м³.
  • Максимальні витрати води 1 % забезпеченості — 1940 м³/с.

Гребля Печенізького водосховища розташована в селищі Печеніги, яке (як і водосховище) отримало назву від кочових племен печенігів, які мешкали на цих землях в IX—X століттях від Р. Х.. На правому березі водосховища розташовано селище Старий Салтів, яке, завдяки спорудженню водосховища, перетворилося на базу відпочинку для харків'ян. На Печенізькому водосховищі багато піщаних пляжів, піонерських таборів і будинків відпочинку. Планується створення при греблі водосховища малої ГЕС.

Склад гідротехнічних споруд[ред. | ред. код]

  • Глуха земляна гребля довжиною — 1083 м, висотою — 22 м, шириною — 12 м. Закладення верхового укосу — 1:5 — 1:30.
  • Бетонна водоскидна гребля трапецеідального профілю із 8-ми прольотів, шириною кожного прольоту — 12,0 м, обладнані плоскими металевими затворами.
  • Донний водоспуск — у вигляді прямокутної галереї розмірами 3,0×4,0 м, довжиною — 55,0 м.
  • Трубчатий водовипуск — у вигляді двохвічкової труби діаметром 150 мм, довжиною — 70,0 м.

Використання водосховища[ред. | ред. код]

Водосховище використовується для промислового, комунального і сільськогосподарського водопостачання м. Харкова, рибного господарства та рекреації.

Література[ред. | ред. код]

  • Водогосподарський паспорт Печенізького водосховища, Укргідропроект, 2000.
  • Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. К.: Ніка-Центр, 2001. 392 с.
  • Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999. 389 с.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]