Печенізьке водосховище
| Печенізьке водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| 50°00′ пн. ш. 37°00′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 37.000° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Розташування | Харківська область, Чугуївський район | |||
| Прибережні країни | Україна | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | руслове водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 86,2 км² | |||
| Висота | 100,5 м | |||
| Глибина середня | 4,4 м | |||
| Глибина макс. | 20 м | |||
| Довжина | 65 км | |||
| Ширина | 4 км | |||
| Берегова лінія | 146 км | |||
| Об'єм | 0,379 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Сіверський Донець | |||
| Витікають | Сіверський Донець | |||
| Площа басейну | 8400 км² | |||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
| Geonames |
812995 | |||
| ||||
| | ||||
Печені́зьке водосхо́вище — велике руслове водосховище на річці Сіверський Донець, розташоване в Харківській області.
У 1932 році ухвалено рішення про будівництво водопроводу від річки Сіверський Донець у районі селища міського типу Кочеток до Харкова[1] У той час місто інтенсивно розвивалось і потребувало великої кількості води. Водопостачання Харкова здійснювалося лише з артезіанських свердловин[2].
У 1933 році розпочалося будівництво основних об'єктів станції. Побудована Кочетоцька водопровідна станція потужністю 50 тис. м³ води на добу не задовольняла потреби міста, тому ухвалено рішення про будівництво дамби в районі Печеніг.
Спорудження Печенізького водосховища відбувалося від 1958 до 1962 року[3]. У серпні 1962 почалося наповнення водосховища, яке поступово продовжувалося аж до весняної повені 1964 року. Відтоді об'єм водосховища залишався незмінним, близько 0,4 км³. Підпор водосховища зберігається до річки Вовча.
Печенізьке водосховище входить до Печенізького гідровузла, що належить до ВУВГ (виробничого управління водопровідного господарства) «Донець»,[4] в яке входить Кочетоцька водопровідна станція, три блоки водопровідних споруд Роганської насосної станції і більш ніж 200 км магістральних водопроводів. На сьогодні ВУВГ «Донець» постачає м. Харкову 700 тис. м³ води на добу[1].
20 вересня 2022 року, внаслідок російських обстрілів, зруйновано верхній шлюз Печенізької дамби. Мешканців Печеніг попередили про можливе підтоплення будинків[5].
07 грудня 2025 року внаслідок російського удару по греблі водосховища рух по греблі було призупинено[6][7].
- нормальний підпірний рівень — 100,5 м;
- форсований підпірний рівень — 102,1 м;
- рівень мертвого об'єму — 94,5 м;
- повний об'єм — 383 млн м³;
- корисний об'єм — 341 млн м³;
- площа дзеркала — 8 620 га;
- довжина — 75 км;
- середня ширина — 1,15 км;
- максимальна ширина — 4,0 км;
- середня глибина — 4,44 м;
- максимальна глибина — 14,0 м.
- Площа водозбірного басейну — 8 400 км².
- Річний об'єм стоку 50 % забезпеченості — 703 млн м³.
- Паводковий стік 50 % забезпеченості — 403 млн м³.
- Максимальні витрати води 1 % забезпеченості — 1 940 м³/с.
Гребля Печенізького водосховища розташована в селищі Печеніги, яке (як і водосховище) отримало назву від кочових племен печенігів, що мешкали на цих землях у IX—X століттях від Р. Х. На правому березі водосховища розташоване селище Старий Салтів, яке завдяки спорудженню водосховища перетворилося на базу відпочинку для харків'ян. На Печенізькому водосховищі багато піщаних пляжів, піонерських таборів і будинків відпочинку.
У 2015 році в рамках державної програми розвитку альтернативної малої енергетики планувалося створення при греблі водосховища малої ГЕС[8].
- Глуха земляна гребля завдовжки — 1083 м, заввишки — 22 м, завширшки — 12 м. Закладення верхового укосу — 1:5 — 1:30.
- Бетонна водоскидна гребля трапецеідального профілю з 8 прольотів, ширина кожного прольоту — 12,0 м, обладнані плоскими металевими затворами.
- Донний водоспуск — у вигляді прямокутної галереї розмірами 3,0×4,0 м, завдовжки — 55,0 м.
- Трубчатий водовипуск — у вигляді двохвічкової труби діаметром 150 мм, завдовжки — 70,0 м.
Водосховище використовується для промислового, комунального і сільськогосподарського водопостачання міста Харкова, рибного господарства та рекреації.
- Водогосподарський паспорт Печенізького водосховища, Укргідропроект, 2000.
- Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. К.: Ніка-Центр, 2001. 392 с.
- Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999. 389 с.
-
Вид на водосховище восени 2005 року (пляж б/в ім. Соіча, Чугуївський район)
-
Світанок на березі Печенізького водосховища
-
смт. Старий Салтів, Печенізьке водосховище
- ↑ а б dwt. Чугуївська районна рада: Візитна-картка. chuguivrada.kh.ua (укр.). Процитовано 22 жовтня 2023.
- ↑ Хроніка історії водопостачання та водовідведення міста Харкова. КП «Харківводоканал». Процитовано 22 жовтня 2023.
- ↑ Кочеток - ПУВХ "Донец". kochetok.at.ua. Процитовано 22 жовтня 2023.
- ↑ ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Процитовано 22 жовтня 2023
- ↑ російські загарбники зруйнували верхній шлюз Печенізької дамби. Укрінформ. 21 вересня 2022.
- ↑ Росіяни вдарили по греблі Печенізького водосховища. 07.12.2025, 13:32
- ↑ Окупанти вдарили по греблі Печенізького водосховища на Харківщині: рух повністю перекрито. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 грудня 2025.
- ↑ LLC, Hulu. На Печенізькому гідровузлі планують побудувати малу ГЕС. www.city.kharkiv.ua (укр.). Процитовано 22 жовтня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Водний фонд України: Штучні водойми - водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В.К. Хільчевського, В.В. Гребеня. - К.: Інтерпрес, 2014. - 164 с.
- Салтовська дамба на супутниковій мапі
- Печенізька гребля на супутниковій мапі
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6. Выпуск 3. Бассейн Северского Донца, Ленинград, 1967
- На Харківщині підірвали дамбу Печенізького водосховища, - ЗМІ
- У Харківській області евакуюють частину населеного пункту через загрозу підриву дамби
- Українська армія підірвала дамбу під Харковом

