Печера Горама
| Печера Горама | |
|---|---|
 | |
| 36°07′14″ пн. ш. 5°20′32″ зх. д. / 36.12077100002777286° пн. ш. 5.34239500002777756° зх. д.Координати: 36°07′14″ пн. ш. 5°20′32″ зх. д. / 36.12077100002777286° пн. ш. 5.34239500002777756° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія[1] |
| Розташування | Гібралтар |
| Тип | sea caved і археологічна пам'ятка |
  Печера Горама Печера Горама (Гібралтар) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Печера Горама (англ. Gorham's Cave) — печера в південно-східній частині Гібралтару з боку Середземного моря. Має природне походження, утворена водою 250 тис. років тому. У льодовиковий період при зміні рівня моря знаходилася за 4,5 км від води. Відома як останнє місце, населене неандертальцями.
Історія дослідження[ред. | ред. код]
Відкрита в 1907 р. британським військовим, капітаном А. Горамом (англ. Gorham), на честь якого дістала свою назву. Була картографована в 1943 і 1945 роках. У печері було знайдено рештки знарядь праці давніх людей. Печеру відвідав губернатор, і її було законсервовано для подальших розкопок. У 1948 р. влада Гібралтару звернулася до Британського музею із запитом про проведення досліджень.
Перший етап археологічних розкопок розпочався тільки в 1950 р. і тривав до березня 1951 р. Надалі дослідження печери уривалося через нестачу фінансування. Але в результаті в 1950-ті роки був виявлений горизонт, який тягнувся на 16 м углиб, включав шари античної епохи, неоліту і далі до мустьєрської культури.
У 1989 і в 1997—2005 роках було здійснено комплексне дослідження печери Горама, сусідніх печер, а також морського дна біля печери. Переважно вивчалися шари, які належали до середнього і пізнього палеоліту. Разом із рештками людей і їхніх знарядь праці експертизі піддалися знайдені рештки птахів, раковини молюсків, деревне вугілля тощо. На основі отриманих даних було проведено моделювання місцевості, а також довкілля в період кам'яної доби.
Результати досліджень[ред. | ред. код]
.jpg)
Умовно археологічний горизонт розділений на 4 великі пласти:
- Верхній шар належить до І тисячоліття до н. е., зосереджений біля входу до печери і приписується фінікійцям. Припускається, що в печері знаходилося місце шанування богині Таніт.
- Другий шар сформований у VI тисячолітті до н. е. прадавніми європейськими землеробами, які, проте, також займалися ловом риби і молюсків.
- Третій і четвертий шари належать солютрейцям і неандертальцям.
Гібралтар — перше місце, де в 1848 р. був знайдений череп жінки-неандертальця, тому знахідка неандертальської стоянки не викликала особливої сенсації. Знахідки 1997—2005 рр. показали, що неандертальці могли жити тут 23360±320 років тому і печера Горама була знана як останнє у світі місце, населене неандертальцями. Проте, 2014 р. учені дійшли висновку, що на Піренейському півострові неандертальці вимерли не пізніше 43 тис. років тому[2][3].
Популяції горамських неандертальців як такої не було. Вважають, що вона ніколи не перевищувала 15 осіб. Місцевість навколо печери в ту пору відрізнялася різноманітністю — гори, піщані дюни і болота. Море знаходилося за 4,5 км. Кліматичні умови на території Гібралтара залишалися м'якими, тоді як на іншій території Європи відбувалося значне похолодання, яке досягло максимуму 30 тис. років тому. З цим похолоданням і скороченням лісів зазвичай пов'язують вимирання неандертальців, які споживали переважно м'ясо і могли в силу своїх фізичних особливостей полювати на великих тварин тільки зблизька. У тундрі і в степових районах це було неможливо. Але горамські неандертальці демонстрували хорошу пристосованість до змін. Вони полювали на гірських кіз і оленів, дрібну дичину, вживали рибу, черепах, молюсків і птахів. Той факт, що окрім їстівних видів птахів, було виявлено птахів-хижаків, дозволив сформулювати гіпотезу, що неандертальці ловили їх для накопичення пір'я, яке використали як прикрасу. Вони вміли обробляти камінь, створювали досить складні знаряддя праці.
Охорона[ред. | ред. код]
У 2012 році печеру Горама було занесено до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО разом із сусідніми печерами Беннета[en], Вангард і Хайїна[en].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ The timing and spatiotemporal patterning of Neanderthal disappearance. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4.12.2016.
- ↑ «Іспанські» неандертальці зникли до приходу сапієнсів. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 24 червня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Печера Горама- Alfano S Did Neanderthals Last Longer? CBS News, 13 Sep 2006
- Rock art found in Gorham's Cave. arte-sur.com (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2016.
- History of Gorham's Cave from Gibraltar Museum website
- Current information on Gorham's Cave from the Gibraltar Museum website.
- Stringer CB, Finlayson JC, Barton RN та ін. (September 2008). Neanderthal exploitation of marine mammals in Gibraltar. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 105 (38): 14319—24. Bibcode:2008PNAS..10514319S. doi:10.1073/pnas.0805474105. PMC 2567146. PMID 18809913. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 4.12.2016.
- Rodriguez-Vidal, J.; d'Errico, F.; Giles Pacheco, F.; Blasco, R.; Rosell, J.; Jennings, R. P.; Queffelec, A.; Finlayson, G.; Fa, D. A.; Gutierrez Lopez, J. M.; Carrion, J. S.; Negro, J. J.; Finlayson, S.; Caceres, L. M.; Bernal, M. A.; Fernandez Jimenez, S.; Finlayson, C. (2014). A rock engraving made by Neanderthals in Gibraltar. Proceedings of the National Academy of Sciences. doi:10.1073/pnas.1411529111. ISSN 0027-8424.
|
