Печерицеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Печерицеві
Печериця звичайна
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підтип: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Agaricomycetidae(інші мови)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Печерицеві (Agaricaceae)
Chevall.(інші мови) (1826)
Agaricus
L. (1753)[1]
Роди

85; Див. текст

Синоніми
Battarraceae Corda(інші мови) (1842)

Lepiotaceae Roze (1876)
Lycoperdaceae Chevall.(інші мови) (1826) Mycenastraceae Zeller(інші мови) (1948) Tulostomataceae E. Fisch.(інші мови) (1900)

Посилання
Вікісховище: Agaricaceae
ITIS: 623895
NCBI: 5339
MB: 80434
IF: 80434
Fossilworks: 374062

Печери́цеві (Agaricaceae) — родина грибів порядку агарикальні (Agaricales). До складу родини належать багато широко відомих їстівних грибів, але є також отруйні (зокрема з роду лепіота (Lepiota)). Печериця садова введена в культуру та є важливим промисловим грибом.

У грибів цієї родини вільні пластинки за виключенням роду (Cystoderma), у якого вони спочатку прирослі, а з віком відстають від ніжки. Печерицевим також властиве кільце з покривала на ніжці або лусочок від нього. Шапинка різного розміру. Ніжки центральні, часто відділені від гіменофору коларіумом (Макролепіота Macrolepiota), зазвичай більш волокнисті, ніж шапинка. Розміри і забарвлення плодових тіл дуже різноманітне.

Забарвлення спор дуже різноманітне: чисто-білі у роді Macrolepiota, кремові у роду Lepiota, зеленуваті у роді Chlorophyllum, жовті або іржаво-жовті у роді Phaeolepiota, від рожевих до темнокоричнево-фіолетових у роду Agaricus.

Більшість родів космополіти. Рід Pseudobaeospora включає лише 2 види з обмеженим ареалом. Окремі роди більше пов'язані з помірними зонами, наприклад Agaricus, Macrolepiota, Melanophyllum; тоді як інші — до тропічних — Lepiota, Cystoderma, Leucagaricus. Усі онісапрофіти. Зустрічаються на різних ґрунтах, у тому числі на піску, часто на гумусі в лісі, у глибокому моху, в степах, напівпустелях, на піщаних дюнах, дуже часто в теплицях та на полях.

Найчисленнішими та такими, що мають найбільше значення в природі і житті людини є: Agaricus, Macrolepiota, Lepiota, Cystoderma. До складу родини належать багато широко відомих їстівних грибів, але є також отруйні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Linnaeus C. (1753). Species Plantarum. Stockholm: Laurentii Salvii. с. 1171. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]