Печериця лісова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Печериця лісова
Kleiner Waldchampignon-1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Ряд: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Печериця (Agaricus)
Вид: Печериця лісова
Біноміальна назва
Agaricus silvaticus
Schaeffer
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Agaricus silvaticus
EOL logo.svg EOL: 1009256
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 83517
MB: 244265
IF: 490442

Печери́ця лісова́ (Agaricus silvaticus(Schaeff.)) — вид грибів роду Печериця (Agaricus). Гриб вперше класифіковано у 1774 році.[1]

Будова[ред. | ред. код]

У печериці лісової шапинка буро-коричнева діаметром до 10 см. У молодих плодових тіл вона яйцевидна або дзвоникоподібної форми, у дорослих — плоско розпростерта, на верхівці виділяється горбик. Є ледь помітні дрібні бурі луски.

Споровий порошок коричнево-шоколадного кольору. Спори 4,5-9,3 х 3-5,  мкм, яйцевидної форми, гладкі.

М'якоть біла, з м'яким смаком, при ушкодженні чи розрізанні набуває червонуватого кольору

Ніжка завдовжки до 11 см, завширшки до 1,5 см, вона у молодих плодових тіл біла, а в дорослих частіше брудно-біла. Зовнішньо схожа на булаву, є вузьке кільце, яке у дорослих лісових печериць частенько зникає.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Зустрічається у хвойних, а також мішаних і листяних лісах групами, з липня по жовтень. Поширена по всій Україні.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Печериця лісова досить відомий їстівний гриб, який можна вживати у свіжому вигляді. Хоча рекомендується короткотривале відварювання. Смажать, маринують

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Agaricus silvaticus. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-24T10:25:24+02:00. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Agaricus silvaticus // CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  • Schaeffer, J.C. 1774. Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones. 4:1-136.
  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.59.