Печерськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печерськ
Київ
Печерськ
Карта Печерська, складена І.Ушаковим у 1695 році
Загальна інформація
Країна

Flag of Ukraine.svg Україна

Район

Печерський район

Головні вулиці

Вулиця Івана Мазепи, Лаврська вулиця, Вулиця Московська, Бульвар Лесі Українки

Транспорт
Станції метрополітену:

Печерська

Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Печерськ на Вікісховищі

Печерськ — історична місцевість у центрі Києва. Розташована між Липками, Кловом, Звіринцем і Дніпровими схилами. Проте у наш час[Коли?] Липки, Звіринець та Клов вже стали частиною Печерську, тобто Печерського району Києва і будь-які, навіть умовні кордони, цих історичних місцевостей (урочищ) стерті.

Головні магістралі: вулиці Грушевського, Івана Мазепи, Московська, бульвар Лесі Українки, вулиця Кіквідзе.

Назва — від печер Києво-Печерської лаври (засн. в 1051), що існують з найдавніших часів. Почав формуватись у 12 ст. як Печерське поселення довкола лаври і на місці кол. с. Берестове. У 16 — 17 ст.- Печерське містечко. Після спорудження у 1-й пол. 18 ст. Старої Печерської фортеці — аміністративний центр Києва. У зв'язку з побудовою Нової Печерської фортеці у З0 — 40-і рр, 19 ст. до П. увійшла також територія кол. с-ща Васильківські Рогатки.

Печерськ дав назви Печерським району, площі, узвозу, бульвару (тепер Лесі Українки), вулиці (тепер не існує), станції метро «Печерська», а також Новопечерським вулиці (тепер не існує) і провулку, Набережно-Печерським дорозі і вулиці (тепер не існує) та ін. На Печерську збереглися унікальні пам'ятки архітектури часів Київської Русі та наступних століть.

На Печерську знаходиться багато адміністративних будівель, в яких розміщено Адміністрацію Президента України, Верховну Раду, Уряд України та міністерства.


Печерськ славиться чудовими парками на дніпровських схилах. На схилах Дніпра розташована також Києво-Печерська Лавра, одна з найбільших святинь православного світу. Верхня Лавра є національним музеєм-заповідником, а нижня Лавра — діючим монастирем та резиденцією митрополита Київського і всієї України Української православної церкви (Московський патріархат).


У 1964 році на Печерську відкрито Центральний ботанічний сад з чудовим садом бузку та дендрарієм.

Печерськ вважається елітним та престижним районом Києва, тут розміщені головні офіси багатьох банків, корпорацій та фірм, розкішні магазини, великі торгові центри.

Історія[ред.ред. код]

Після того, як у Києві утвердився князь Олег, він переніс центр управління на Гору (поблизу Старокиївської гори, де нині знаходиться Історичний музей). Там збудував княжий палац та інші споруди, а на Печерську залишилися угорці та іноки з-поміж перших християн, що жили в печерах Угорського урочища. Пізніший розвиток місцевості пов’язаний з виникненням і розширенням Печерського монастиря, який з часом став найголовнішою святинею Київської держави. Поблизу Печерського монастиря у селі Берестовому постала князівська резиденція великого київського князя Володимира Святославича. Це був великий мурований двоповерховий палац, довкола якого стояли двори князівської челяді. У Берестовому мешкали князі Ярослав Мудрий, Святослав Ярославич, Всеволод Ярославич та Володимир Мономах. 1091 року палац спалили половці, 1113 року його було відбудовано, проте в наступне століття його зруйнували татаро-монголи. У селі Берестовому було збудовано величний храм Спаса (XI ст.). Це був тринавний шестистовпний хрестовобанний храм, призначений для молитов київських князів. Одним із пресвітерів у цьому храмі був видатний публіцист, філософ, оратор і церковний діяч, перший київський митрополит - русич за походженням, Іларіон, автор славнозвісного трактату «Слово про закон і благодать».

З розростанням Печерського та Микільського (поблизу Аскольдової могили) монастирів навколо них виникають Лаврська та Микільська слободи, де жили монастирські люди аж до кінця XVII ст. Найбільше було залюднене селище Печерське навколо Лаври. У ХУІ-ХУІІ ст. воно стало містечком, яке існувало до часів гетьмана Івана Самойловича, який, виконуючи волю московського царя, почав будувати там твердиню проти турків і татар - Печерську фортецю. Внаслідок цього обидві слободи поступово зносили, а людність насильно переселяли в інші місця. 1706 року гетьман Іван Мазепа зводить нові мури фортеці. Після поразки в антимосковському повстанні Івана Мазепи в союзі зі шведами фортецю зміцнено, поблизу неї споруджено збройовий арсенал на місці знесеного Вознесенського жіночого монастиря, ігуменею в якому була мати Мазепи Марія Магдалена.

Печерськ став адміністративним центром Києва, що засвідчило й те, що на його території у 1750-1755 роках зведено розкішний бароковий Царський (Марийський) палац за проектом архітектора Растреллі для імператриці Єлизавети Петрівни. Поступово Печерськ обростав казенними будівлями, що поставали переважно в районі Липок. Проте в цілому ще довго він був забудований глиняними та дерев’яними одноповерховими спорудами, серед яких вирізнялися своєю пишнотою лаврські споруди, Микільський військовий собор, Микільський Слупський монастир, Печерська та Звіринецька фортеці. 1830 року почато будівництво Новопечерської фортеці, спричинене польським повстанням 1830-1831 років та селянськими заворушеннями. Це .була міцна система укріплень, фортів, стін, башт, брам, капонірів, валів та ровів, зі шпиталем, водогінними системами. Залишки її в районі бульвару Лесі Українки (Кругла вежа) та Наводницької вулиці свідчать, що на ті часи це була першокласна оборонна споруда.

В книжці Ігоря Шарова 100 визначних місць України зазначено, що до найзначніших печерських старожитностей належить також Кловський палац, збудований 1744 року з нагоди приїзду до Києва Єлизавети Петрівни. Саме навколо нього й було посаджено великий липовий гай з алеями в напрямку Дніпра, тому вся місцевість одержала назву Липки. Крім липових алей на початку XVIII ст. там виникли Виноградний та Шовковичний сади. Липки були аристократичним районом міста, оскільки російська та польська знать оселялася поблизу царського палацу, навколо якого буяли сади й відкривався чудовий вигляд на мальовничу задніпровську далечінь. Серед будов на Липках у XVIII ст. постали будинки генерал-губернатора, цивільного губернатора, генерала Милорадовича, князя Васильчикова, графа Безбородька та ін. У 1850-х роках на балах, прийомах та званих обідах у цих будинках збиралася вся київська знать. Зіркою товариства була графиня Евеліна Ганська, що стала дружиною французького письменника Бальзака.

Значно пожвавилося життя Печерська у зв’язку з будівництвом на вулиці Іванівській (тепер Інститутська) у 1832-1842 роках будинку Інституту шляхетних дівчат, який відкрився 1838 року. В ньому навчалися дівчата дворянського походження, діти купців, почесних громадян Києва.

Неподалік, на Лютеранській вулиці, колись була німецька колонія, про що свідчить лютеранська кірха. На цій вулиці знаходилися також пансіони для дворянських дітей, школи, будинок Київського благодійного товариства. Колишня вулиця Миколаївська (тепер - архітектора В. Городецького) була чи не найкрасивішою в місті. Кияни називали її «Київським Парижем». Там розташовувалися розкішний готель «Континенталь», цирк, салон меблів, будинок Гінзбурга, театр Соловцова (нині Театр ім. І. Франка). А неподалік - парк і озеро в садибі професора Меріига, улюблене місце відпочинку киян. У 1874 році через цю садибу було прокладено вулицю Банківську, окрасою якої став будинок з химерами архітектора Городецького.

Ландшафт Печерська значно змінився у 1930-х роках. Бу¬ло зруйновано Микільський Військовий та Микільський Слупський монастирі, значна частина Печерської фортеці. На вулиці Московській виросли нові корпуси заводу «Арсенал», на якому працювало кілька тисяч робітників та інженерів. У 1936-1938 роках на вулиці Кірова за проектом архітектора І. Фоміна споруджено будинок Ради Міністрів УРСР, а в 1936-1939 роках за проектом архітектора В. Заболотного - будинок Верховної Ради УРСР, в якій 24 серпня 1991 року відбулася вікопомна подія - проголошення України неза¬лежною державою. У 1936-1939 роках на колишній вулиці Орджонікідзе, 11, за проектом архітектора С. Григор’єва зведено будинок Центрального Комітету Компартії України, в якому в наш час міститься Адміністрація Президента України. Нині в колишніх особняках київської знаті на Липках розміщені різні державні та громадські установи, зокрема Український Фонд культури, Музей історії Києва, Палац культури (колишній інститут шляхетних дівчат, пізніше - Жовтневий палац) та ін. А про стародавні часи нагадує всесвітньо відомий Національний історико-культурний заповідник «Києво-Печерська лавра». Хоч 1941 року було зруйновано його головний храм - Успенський собор, проте в цілому доля вберегла монастир від значної руйнації й архітектурний ансамбль його залишився без змін від часів середньовіччя. А Успенський собор 2001 року відновлено у попередньому вигляді.

Школи Печерська[ред.ред. код]

№ закладу, назва Адреса ПІБ директора Службовий телефон
СЗШ № 5 вул. Тимірязєвська, 36 Клюй Олександр Анатолійович 285-7508(ф) 285-62-69
СЗШ № 47 вул. Іоанна Павла ll 14/21 Лейко Людмила Іванівна 529-33-44
Гімназія 75 Бутишев пров, 11 Ратушна Алла Миколаївна 280-27-28 280-11-57 280-22-88
СЗШ № 78 вул. Ш. Руставелі, 47 Пархоменко Юрій Володимирович 284-38-49(ф) 248-76-67 248-76-66
СШ № 80 (англ.) б-р Дружби Народів, 12-Б Білоконь Ангеліна Григорівна 529-45-63 529-87-92
СЗШ № 84 б-р Л. Українки, 32-А Шевченко Василь Миколайович 285–2205(ф) 285-90-83
СЗШ № 88 вул. К. Білокур, 3 Мішньова Світлана Олександрівна 285-21-69 286-59-54
СШ № 89 (англ.) вул. Рибальська, 4 Саратова Олена Григорівна 280-21-05 280-20-60(ф) 280-20-94 280-20-13
СЗШ № 90 вул. Лаврська 2, Голік Анатолій Миколайович 280-78-66 280-37-64 280-85-10
СЗШ № 94 вул. Ольгінська, 2/4 Кузьменко Вікторія Євгенівна 253-72-93(ф) 253-55-20
СЗШ № 133 вул. Бастіонна, 7 Левков Любов Арсенівна 525-91-17 528-0816(ф) 285-21-33
СЗШ № 134 ім. Ю. Гагаріна узвіз Печерський, 13 Шпилька Юрій Вікторович 280-71-11(ф) 280-64-41 280-97-55
СЗШ № 181 ім. І. Кудрі вул. І. Кудрі, 22-А Смирнова Марія Олександрівна 529-3344(ф) 529-14-52

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.