Печерський парк (Тульчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Печерський»
Peczera Park.JPG
48°51′41″ пн. ш. 28°42′38″ сх. д. / 48.86139° пн. ш. 28.71056° сх. д. / 48.86139; 28.71056Координати: 48°51′41″ пн. ш. 28°42′38″ сх. д. / 48.86139° пн. ш. 28.71056° сх. д. / 48.86139; 28.71056
Розташування: с. Печера Тульчинського району Вінницької області
Площа: 19 га
Заснований: 1984
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Печерський». Карта розташування: Вінницька область
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Печерський»
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Печерський»

Пече́рський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, що знаходиться у с. Печера Тульчинського району Вінницької області.

Історія[ред. | ред. код]

У 1682 році турецький султан надав молдавському воєводі Георгію Дуці право керувати Правобережною Україною. Він обрав для своєї резиденції Печеру, де збудував палац і розбив парк, який пізніше розбудовували нові власники Свейковські.

До наших днів збереглося його первісне планування. Парк мав прямокутну форму і розташовувався паралельно річці. На дві частини його ділила чотирирядна алея з 250-річних лип, що вела від головних воріт до палацу. До води вели кам'яні сходи, уздовж яких стояли мармурові статуї. Одна з них збереглася біля берега Бугу поруч з залишками колишніх купалень, викладених мармуровими плитами. Скелі над Бугом прикрашали дивовижні кам'яні хаоси і гроти.

У 1840-х роках маєток і 5 тисяч гектарів навколишніх земель викупив Костянтин Потоцький (1816—1857). В 1919 році палац горів, перед тим був сильно пограбований. Потоцьким Печера належала до приходу радянської влади. У 1920-х роках згорілий палац розібрали більшовики, на місці двох поверхів палацу було збудовано лікарню, підвальні приміщення залишились старими.

Наприкінці ХІХ століття Потоцькі розширили парк на лівий берег Південного Бугу, там де зараз знаходиться село Сокілець (Немирівський район). У 18941899 роках Костянтин Потоцький збудував тут за допомогою німецьких майстрів великий млин, який у комплексі складається з трьох будівель — млина, складу і крупорушки. Млин має три поверхи і не має даху. По боках він прикрашений декоративними вежами. Паралельно Бугу збудовано так званий «Дикий канал». На 380-метровій його ділянці влаштували штучні перешкоди, а на початку каналу була система шлюзів. У наш час його реконструювали і використовують для змагань з водного слалому. Довжина каналу — 1100 м, глибина — 6 м, перепад висот — 2 м.

Архітектура[ред. | ред. код]

На території маєтку знаходиться мавзолей-каплиця Потоцьких-Свейковських, що спроектована видатним київським архітектором Владиславом Городецьким, вихідцем з сусіднього села Шолудьки.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Нині на території Печерського парку зростає близько 60 видів та форм дерев і чагарників. Зигзагоподібні спуски до Бузьких порогів проходять серед насаджень лісового типу, де зустрічаються найдавніші екземпляри корінних лісових деревних порід: липи, дуба, ясена, ільми, клена польового.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]