Печерін Володимир Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печерін Володимир Сергійович
Vladimir Pecherin.jpg
Народився 27 червня (9 липня) 1807
Велика Димерка
Помер 29 квітня 1885(1885-04-29) (77 років)
Дублін[1]
Громадянство Російська імперія і Ірландія
Діяльність поет і професор університету[d]
Alma mater Філологічний факультет СПбДУ[d]
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володи́мир Сергі́йович Пече́рін (1807, Димерка (тепер Велика Димерка, Київщина,— 17 квітня 1885, Дублін, Ірландія) — російський письменник, еллініст, релігійний мислитель, священик-редемпторист.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в Петербурзькому університеті. Відбував військову службу в Новомиргороді.

Після навчання був відряджений за кордон для підготовки до професорського звання. В 1836 році посів кафедру грецької літератури в Московському університеті. За відгуками сучасників, лекції Володимира Печоріна відзначалися оригінальністю й мистецькою досконалістю, супроводжувалися високохудожніми перекладами-експромтами з грецької поезії.

Провінційна атмосфера, що панувала на той час в російській вищій освіті, пригнічувала Володимира Печоріна й він вирішив залишити імперію. Вирвавшись на волю, Печорін прийняв католицизм (став ченцем редемптористського ордену). На початку 1850-х років був священиком в Англії. Листувався з Герценом, в листах до якого відстоював інтереси католицької церкви.

У Росії,— вважав Володимир Печерін,— переважає прагматичний матеріалізм, ігноруються духовні цінності.

Володимир Печерін поселився в Ірландії, де виявив себе переконаним противником протестантизму. Навіть вдався до публічного акту — спалення на майдані протестантської Біблії, за що був підданий суду.

В молодості В. Печерін був талановитим поетом, писав літературознавчі статті, зокрема, присвячені філософії Софокла. Його поезії «Торжество смерті» та «Полікрат Самоський» були помічені читаючою публікою.

Загальний настрій поетичної творчості Володимира Печеріна — оспівування неземних мрій про радість потойбічного (небесного) людського існування.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Печерин Владимир Сергеевич — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література[ред.ред. код]