Печихвости (Кам'янка-Бузький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Печихвости
Pechihvosty selo gerb.gif Pechihvosti selo prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Кам'янка-Бузький район
Рада/громада Жовтанецька сільська рада
Код КОАТУУ 4622181203
Основні дані
Засноване 1550
Населення 753
Площа 1,573 км²
Густота населення 478,7 осіб/км²
Поштовий індекс 80436[1]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 50°00′35″ пн. ш. 24°18′31″ сх. д. / 50.00972° пн. ш. 24.30861° сх. д. / 50.00972; 24.30861Координати: 50°00′35″ пн. ш. 24°18′31″ сх. д. / 50.00972° пн. ш. 24.30861° сх. д. / 50.00972; 24.30861
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Місцева влада
Адреса ради 89434, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Велике Колодно, тел. 5-33-33; 5-33-10
Карта
Печихвости. Карта розташування: Україна
Печихвости
Печихвости
Печихвости. Карта розташування: Львівська область
Печихвости
Печихвости
Мапа

Печи́хвости — село в Україні, в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування Жовтанецька сільська рада

Чисельність населення становить — 690 чоловік.  Кількість дворів — 193.

У 1989 року чисельність населення — 786 чоловік. Кількість дворів — 209.

Зараз населення становить 753 осіб.

1959 рік село електрифіковано. 1983 рік село газифіковано.

У селі є народний дім, ФАП, бібліотека. У 2017-2018рр. мешканці села відстоювали інтереси школи,але 2018р.місцева влада закрила школу.

Церква святого Димитрія православної громади; Церква Св.Дмитрія православної громади,була колишнім польським костелом,пізніше склад;після сутички між односельчанами які одні відстоювали православ'я та котолицизм і важали українське православ'я «москалями»,і це можна сказати було як кровопролиття біля храму.Пізніше колишню православну церкву яка зараз є під впливом католицизму було відано їм,місцеві жителі які відстоювали праволав'я ходили в сусідні села до церков,але часи змінюються і треба щось міняти і вони вирішлили відреставрувати колишнє костело.Зараз в наш час можна впевнено сказати,що ми єдина незалежна церква і не можна назвати нас «москалем». Церква святого Димитрія греко-католицької громади.

Для послуг населення є дві крамниці.

Село розташоване при автодорозі Львів — Луцьк, поряд проходить залізниця.

Жителі села в основному займаються сільським господарством, продукцію везуть збувати на ринки Львова та м. Кам'янка-Бузька.

Походження назви села[ред. | ред. код]

Сучасна офіційна назва населеного пункту Печихвости. За легендою, яку розповідають жителі села, назва населеного пункту виникла ніби від того, що під час походів татар на руські землі біля цього населеного пункту вони зустріли відчайдушний опір і не одержавши матеріальної допомоги, як збоку своїх, так і від місцевих жителів, змушені були відрізати хвости (капиці) в коней, смажити (пекти) їх на вогнищі і їсти. Від слів «пекти» і «хвости» ніби і виникла назва села Печихвости. В Україні така назва зустрічається ще раз у Волинській області.

Зараз село Печихвости належить до Великоколоднівської сільради Кам'янка-Бузького району Львівської області.

Печихвости — це село колишнього Жовківського повіту, яке знаходиться за 25 км на південний схід від Жовкви, 17 км від колишнього повітового уряду в Жовтанцях. На схід від Печихвостів лежить села Чистині і Новий Став, на південний захід — село Велике Колодно, на північ — Дальнич і Дернів. Село лежить у басейні річки Західний Буг.

Посередині села протікає річка Кам'янка, притока річки Західний Буг. Річка Кам'янка входить у село з півдня, з боку села велике Колодно. Тече по короткій поверхні на північ. Розливається в продовгуватий став, що тягнеться в північно-східному напрямі, вийшовши з того ставу, пливе під назвою Соснівець, в північному напрямку до села Честині. Сільські будинки лежать в північному та південному березі річки. В південній стороні простору знаходиться підвищення висотою 249 м, а на південь від нього — другу, висотою 225 м. На північ від села Печихвости знаходиться змішаний ліс, на місці якого є підгір'я Пісочне, трикутної форми, висотою 237 м. 

Історія[ред. | ред. код]

У 1494—1495 роках львівський староста (Спитек III Ярославський) встановив заставу 100 гривень в суперечці шляхтичів Рафаїла з Сеняви з Павелом Печихойським з Печихвостів.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район
  2. Sikora F. Sieniawski Rafał h. Leliwa (zm. 1518) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — t. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 147—148. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]