Печорське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печорське море
Pechora.jpg
Печорське море
69°46′44″ пн. ш. 54°26′54″ сх. д. / 69.77889° пн. ш. 54.44833° сх. д. / 69.77889; 54.44833Координати: 69°46′44″ пн. ш. 54°26′54″ сх. д. / 69.77889° пн. ш. 54.44833° сх. д. / 69.77889; 54.44833
Область Північно-східна Європа
Розташування Росія Росія
Flag of Arkhangelsk Oblast.svg Архангельська область
Flag of Nenets Autonomous District.svg Ненецький автономний округ
Довжина 300 км
Площа 81 263 км²
Найбільша глибина 210 м
Середня глибина 6 м
Об'єм 4 380 км³
Ширина 180 км
Впадаючі річки Печора
CS: Печорське море у Вікісховищі
Розташування Печорського моря

Печорське море — море Північного Льодовитого океану, що являє собою південно-східну частину Баренцева моря, між островами Колгуєв і Вайгач. Термін «Печорське море», згідно з Постановою ЦВК СРСР від 28.11.1935, застосовується до акваторії південно-східної частини Баренцева моря, розташованої на схід від кордонів по лінії мис Чорний (Нова Земля, південний вхід в губу Костін Шар) — північний край о. Колгуєв і потім південний край о. Колгуєв (Плоскі Кошки) — мис Святий Ніс Тіманський. При цьому протоки Карські Ворота і Югорський Шар до Печорського моря не належать. Всі берега, омивані морем, відносяться доРосії (материковий берег, о-ви Колгуєв і Вайгач — Ненецький автономний округ, архіпелаг Нова Земля — Архангельська область).

Розміри Печорського моря: в широтному напрямку — від о. Колгуєв до протоки Карські Ворота — близько 300 км і в меридіональному напрямку — від мису Руський Заворот до Нової Землі — близько 180 км. Площа акваторії моря становить 81263 км², об'єм вод 4380 км³.

У межах Печорського моря є кілька заток (губ): Раменка, Колоколкова, Хайпудирська, Печорська (найбільша). З річок, що впадають у море, найбільшою є Печора.

Море мілководне з поступовим збільшенням глибини в меридіональному напрямку від материкового берега. Вздовж південного узбережжя архіпелагу Нова Земля розташовується глибоководний жолоб з глибинами понад 150 м.

Полярна ніч триває тут з кінця листопада до середини січня, а полярний день — з середини травня до кінця липня. Льодовий покрив, що має тут сезонний характер, утворюється у вересні-жовтні і зберігається до липня.

Максимальний прогрів вод у поверхневих шарах відзначається в серпні (10-12 °С), а у глибинних шарах — у вересні-жовтні. У найхолоднішому місяці — травні — значення температури води негативні від поверхні до дна.

Солоність води в Печерському море змінюється протягом року і в різних місцях акваторії. У льодовий період відзначаються морські солоні води (солоність 32-35‰.). У літньо-осінній період в районі сильно виражений розпрісняючий вплив материкового прісного стоку (в першу чергу річки Печора). У шарі 0-10 м утворюються зони солонуватих (солоність до 25‰.), розпріснених морських (солоність 25-30‰.) і солоних морських (солоність більше 30‰.). Максимум розвитку цих зон відзначається в липні. Скорочення зон солонуватих і розпрісненних морських вод відбувається в серпні-жовтні і закінчується в листопаді до початку льодоутворення повним зникненням в Печерському море солонуватих вод.

У Печерське море проходять гілки теплої Колгуєво-Печорської течії, холодної течії Литке і стічних (влітку теплих і холодних взимку) Біломорської і Печорської течій.

У Печерському морі припливи півдобові мілководні, лише на вході в Печорську губу і в її вершині вони неправильні півдобові. Середня величина сизигійного припливу (селище Варандей) становить 1,1 м.

Промисел тріски, білухи, тюленя. На 2009 р. в Печерському море готуються для промислового видобутку нафти родовища «Приразломне», «Долгинське», «Мединський-море», «Варандей-море» тощо У районі сел. Варандей діє морської нафтоналивний термінал з берегових родовищ.

Клімат[ред.ред. код]

Акваторія моря лежить в субарктичному кліматичному поясі[1]. Влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря. Прохолодне сире літо з частими туманами; досить вітряна волога зима[2].

Біологія[ред.ред. код]

Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Північне й східне Баренцове море арктичної зоогеографічної провінції [3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу до глибини 200 м відноситься до арктичної циркумполярної області арктичної зони[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання[ред.ред. код]