Печорський повіт (Естонія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Печорський повіт

ест. Petserimaa

Coat of arms of Petserimaa and Setumaa.svg Flag of Petserimaa.svg
Герб Прапор
Адм. центр Печори
Країна Flag of Estonia.svg Естонія і Flag of the USSR (1936-1955).svg СРСР
Регіон Естонська РСР
Населення
 - повне 64 714 осіб (1934)
Площа
 - повна 1582 км²
Дата заснування 1920
Дата ліквідації 1944
Map
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Печорський повіт

Печо́рський пові́т, Петсерімаа (ест. Petserimaa) — один із повітів першої Естонської республіки площею 1 582 км²; нині більшу частину (79,1%) повіту включає Печорський район Псковської області Російської Федерації, площа якого становить 1 251 км². 1920 року Печорський повіт увійшов до складу Естонії за умовами Тартуського мирного договору. У 1941–1944 роках під час нацистської окупації підпорядковувався Генеральній окрузі Естонія райхскомісаріату Остланд. У 1944 році замість повернення до складу Естонії повіт приєднано до РРФСР. Адміністративним центром повіту було місто Печори (Петсері).

Національна і мовна політика[ред. | ред. код]

За свою недовгу історію у складі Естонської республіки населення повіту пережило зміну в галузі мовної і національної політики. Оскільки у повіті переважало російське населення, до 1934 року обидві мови: російська і естонська — були рівноправними, а обидві назви (Печори і Петсері) існували рівнобіжно як офіційні. При цьому, враховуючи досить гарне економічне становище у повіті до початку 1930-х років, у ньому спостерігався бурхливий ріст населення. Проте встановлення диктатури супроводжувалося політикою естонізаціі: російську мову позбавили офіційного статусу, російське відділення Печорського училища закрили, а естонська топоніміка замінила більшість російської топоніміки, зокрема назви вулиць. Частка естонців, включаючи сету, в самому місті Печори різко збільшилася з 22% до 56%, хоча в цілому по району росіяни зберегли значну перевагу.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1934 року, росіяни у повіті становили 65,06% населення, естонці і сету — 32,36%, латиші — 2,29%, інші — 0,29%. На відміну від РРФСР, православна церква не піддавалася гонінням. Крім того, в 1940 році, напередодні насильницького приєднання до СРСР, естонська влада планувала повернути освіту російською мовою, проте Друга світова війна перешкодила цьому. Необхідність у поступках відпала після включення більшої частини району до складу РРФСР. Відповідно, прапор і герб району було змінено.