Пешт (Будапешт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Будапешт: зліва - Пешт, праворуч - Буда, в центрі острів Маргіт на Дунаї

Пешт (угор. Pest, словац. Pešť) - східна, рівнинна частина Будапешта, що займає близько 2/3 території міста. Від іншої частини міста, Буди, Пешт відділений Дунаєм. У Пешті знаходиться значна частина пам'яток Будапешта, включаючи Угорський парламент, площа Героїв і проспект Андраші. Іноді угорською слово Пешт використовується замість Будапешт для позначення столиці країни.

Етимологія[ред.ред. код]

Ланцюговий міст Сечені з'єднує частини Буду і Пешт

Назва «Пешт» - слов'янського походження, родинне сучасному українському «піч». Можливо, це пов'язано з тим, що в печерах, розташованих в районі Пешта, розводили вогонь. [1]

Історія[ред.ред. код]

Пешт як незалежне місто згадується вперше в 1148 році. В давнину на місці Пешта були кельтські і римські поселення. За даними, наведеними арабським істориком Абу-Алі Ахмедом бен-Омар Ібн-Дастом, місто засноване волзькими булгарами Біляра на чолі з князем Хесеном, які переселилися в 970 р з Волги в Угорщину. Місто стає важливим економічним центром в XI-XIII століттях. Місто було зруйноване в 1241 р монгольськими завойовниками, але незабаром відбудувалося заново. В 1849 році був побудований перший міст через Дунай, що зв'язав Пешт з Будою. В 1873 році в результаті об'єднання міст Пешт, Буда і Обуда на карті з'явилося місто Будапешт.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Adrian Room (2006). [http: //books.google.com/books? Id = M1JIPAN-eJ4C Placenames of the World]. McFarland & Company. с. 70. ISBN 0786422483. 

Див. Також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пешт в Будапешті

Координати: 47°30′ пн. ш. 19°06′ сх. д. / 47.500° пн. ш. 19.100° сх. д. / 47.500; 19.100