Пилипче (Баришівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пилипче
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Баришівський
Рада/громада Пилипчанська сільська рада
Код КОАТУУ 3220286301
Облікова картка Пили́пче 
Основні дані
Засноване 1700
Населення 446
Площа 2,52 км²
Густота населення 176,98 осіб/км²
Поштовий індекс 07531
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°26′25″ пн. ш. 31°32′49″ сх. д. / 50.44028° пн. ш. 31.54694° сх. д. / 50.44028; 31.54694Координати: 50°26′25″ пн. ш. 31°32′49″ сх. д. / 50.44028° пн. ш. 31.54694° сх. д. / 50.44028; 31.54694
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми р. Недра
Місцева влада
Адреса ради 07531, c. Пилипча, вул. Шевченка, 6; тел. 3-11-85
Карта
Пилипче is located in Україна
Пилипче
Пилипче
Пилипче is located in Київська область
Пилипче
Пилипче

Пили́пче (до 2009 — Пилипча[1]) — село в Україні, в Баришівському районі Київської області. Населення становить 446 осіб.

Історичні відомості[ред.ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому та козачому селі Переяславського повіту Полтавської губернії мешкало 662 особи (321 чоловічої статі та 341 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарство, існувала православна церква[2].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Лехнівської волості мешкало 747 особи, налічувалось 154 дворових господарства, існували православна церква, постоялий будинок та 17 вітряних млинів[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1032 осіб (494 чоловічої статі та 538 — жіночої), з яких всі — православної віри[4].

В 1928 році в селі Пилипче було створено Товариство спільної обробки землі (ТСОЗ). Його організаторами були Захар Запісочний, Морма І. Г., Овчинник Ф. М., Ляшко Ф. Л. Всього об'єдналось 18 господарств.

В роки колективізації в 1930 році було створено сільськогосподарську артіль «Пахар». Першим головою колгоспу був Андрійченко А. С., а головою сільської Ради був тоді Прохоренко П. С. 1932 року в селі утворились два колгоспи: ім. Будьонного та ім. Якіра, що пізніше, коли Якіра оголосили ворогом народу і розстріляли, став імені Петровського. Головою колгоспу було обрано О. П. Хмельницького.

За свідченнями протягом голодоморних років у селі померло 122 жителі, хоча в архіві збереглися лише фрагменти книги реєстрації актів про смерть по сільській раді з 18-ма прізвищами.[5]

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рішення про перейменування від 23 липня 2009 року
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3192)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-175)
  5. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Київський обласний том. — «Буква», 2008

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Баришівського району.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.