Пилипчук Пилип Каленикович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пилип Каленикович Пилипчук
Пилип Каленикович Пилипчук
Україна Голова Ради Народних Міністрів
5 серпня 1921 — 14 січня 1922
Попередник Андрій Лівицький
Наступник Андрій Лівицький
Народився 1889(1889)
Київська губернія, Російська імперія
Помер 30 серпня 1940(1940-08-30)
Холм, Генерал-губернаторство,
Третій Рейх Третій Рейх
Похований
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНРПольща Польська республіка
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець

Пили́п Кале́никович Пилипчу́к (14 листопада 1889(1889), Ружин Київської губернії — 30 серпня 1940, Холм) — український державний діяч, прем'єр уряду УНР на еміграції (19211922) та професор таємної Української Політехніки у Львові, український громадсько-політичний і державний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Київській губернії (Російська імперія). Здобув інженерну освіту в Петербурзі — закінчив Петербурзький політехнічний інститут за спеціальністю інженер комунікацій. На початку 20 століття брав активну участь в житті української громади у Петербурзі. Під час Першої світової війни — помічник начальника Київської округи водних шляхів.

В 19171918 — доцент теоретичної механіки у Київському політехнічному інституті. Належав до Української Партії Соціалістів-Революціонерів, згодом — Української Народно-Республіканської Партії.

В уряді Центральної Ради В. Винниченка — виконувач обов'язки директора департаменту Генерального секретарства торгу і промисловості. У період Директорії УНР — начальник водних шляхів Дніпра. В грудні 1918 — квітні 1919 — керуючий міністерством шляхів в уряді УНР Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. Влітку—восени 1919 очолював дипломатичну місію уряду УНР у Варшаві.

1920 р. входив до складу Комісії по виробленню Конституції Української Народної Республіки (створена 30.8.1920), яка працювала у Тарнові (Польща).

У 19211922 — Пилипчук — голова Ради Народних Міністрів УНР в екзилі.

У 19221925 — професор Українського (таємного) політехнічного інституту у Львові. З 1926 року жив у Луцьку, працював на посаді міського архітектора у луцькому магістраті. Був звільнений у 1931 році через звинувачення у службових зловживаннях. Згодом працював як приватний архітектор. Автор більше сотень проектів будинків у Луцьку, в тому числі у стилі функціоналізму.

Був засновником та головою Товариства імені Лесі Українки.

могила прем'єр-міністра УНР в екзилі Пилипа Пилипчука на православному цвинтарі міста Холма

Помер 30 серпня 1940 року у Холмі (тепер Польща), похований на українському кладовищі.

Джерела та література[ред. | ред. код]