Пилипчук Пилип Каленикович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пилип Каленикович Пилипчук
Пилип Каленикович Пилипчук

Час на посаді:
1921 — 1922
Попередник Андрій Лівицький

Народився 1869(1869)
Волинська губернія,
Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 30 серпня 1940(1940-08-30)
Холм, Генерал-губернаторство,
Третій Рейх Третій Рейх
Громадянство Flag of the Ukranian State.svg УНРПольща Польська республіка
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Пили́п Кале́никович Пилипчу́к (1869(1869), Волинська губернія, Російська імперія30 серпня 1940, Холм, Третій Рейх) — український державний діяч, прем'єр уряду УНР на еміграції (19211922) та професор таємної Української Політехніки у Львові, український громадсько-політичний і державний діяч.

Біографія[ред.ред. код]

Народився на Волині. Здобув інженерну освіту в Петербурзі — закінчив Петербурзький політехнічний інститут за спеціальністю інженер комунікацій. На початку 20 століття брав активну участь в житті української громади у Петербурзі. Під час Першої світової війни — помічник начальника Київської округи водних шляхів.

В 19171918 — доцент теоретичної механіки у Київському політехнічному інституті. Належав до Української Партії Соціалістів-Революціонерів, згодом — Української Народно-Республіканської Партії.

В уряді Центральної Ради В. Винниченка — виконувач обов'язки директора департаменту Генерального секретарства торгу і промисловості. У період Директорії УНР — начальник водних шляхів Дніпра. В грудні 1918 — квітні 1919 — керуючий міністерством шляхів в уряді УНР В. Чехівського та С. Остапенка. Влітку—восени 1919 очолював дипломатичну місію уряду УНР у Варшаві.

В 1920 входив до складу Комісії по виробленню Конституції Української Народної Республіки (створена 30.8.1920), яка працювала у Тарнові (Польща).

В 19211922 — Пилипчук — голова Ради Народних Міністрів УНР в екзилі.

У 19221925 — професор Українського (таємного) політехнічного інституту у Львові. З 1926 року жив у Луцьку, працював інженером.

Був засновником та головою Товариства імені Лесі Українки.

Помер 30 серпня 1940 року у Холмі (тепер Польща), похований на українському кладовищі.

Джерела та література[ред.ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.