Пилова буря
Пилова́ бу́ря — атмосферне явище у вигляді перенесення куряви (великих кількостей пилу, часток ґрунту, піщинок) вітром із земної поверхні в шарі висотою кілька метрів з помітним погіршенням горизонтальної видимості (зазвичай на рівні 2 м вона становить від 1 до 9 км, але в ряді випадків може знижуватися до декількох сотень і навіть до кількох десятків метрів). При цьому спостерігається підйом пилу (піску) в повітря і одночасно осідання пилу на великій території. У залежності від кольору ґрунту в даному регіоні, віддалені предмети набувають сіруватого, жовтуватого або червонуватого відтінку. Виникає зазвичай за сухої поверхні ґрунту й швидкості вітру 10 м/с і більше. Поширені в пустелях, напівпустелях, в орних степах, де дмуть сильні вітри.
Класифікація[ред. | ред. код]
Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки). Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може бути тривалістю від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі бувають тривалістю понад добу. Червоні бурі тривають довше — протягом декількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2—3 км, але найчастіше — 1—1,5 км. У зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі
Піщаний буревій — перенесення пилу (часток ґрунту, піщинок) вітром із земної поверхні в шарі висотою 0,5—2 м, що не приводить до помітного погіршення видимості (якщо немає інших атмосферних явищ, горизонтальна видимість на рівні 2 м становить 10 км і більше). Виникає зазвичай при сухій поверхні ґрунту і швидкості вітру 6-9 м/с і більше.
Де і коли виникають[ред. | ред. код]
Пилові бурі виникають в пустелях напівпустелях і степових районах, там де є невкритий трав'яним покривом ґрунт. Пилові бурі здатні переносити мільйони тонн пилу на сотні і навіть тисячі кілометрів. Руйнівна дія пилової бурі виникає додатково через дію частинок ґрунту, який рухається з великою швидкістю. Крім «власне» пилової бурі, в ряді випадків пил з пустель і напівпустель може тривалий час утримуватися в атмосфері і досягти майже будь-якої точки світу у вигляді пилової імли.
Пилові бурі виникають звичайно влітку, іноді навесні або взимку, коли немає снігу. У степовій зоні вони виникають також при нераціональній оранці землі. Рідше пилові бурі виникають у степових регіонах, дуже рідко — в лісостепових і навіть лісових (в останніх двох зонах звичайно пилова буря буває літом за сильної посухи). У помірному поясі зазвичай пилові бурі бувають навесні, після малосніжної зими і посушливої осені, але іноді бувають навіть взимку, в поєднанні з хуртовинами.
При перевищенні деякого порогу швидкості вітру (що залежить від механічного складу ґрунту та його вологості), частки пилу і піску відриваються від поверхні й переносяться шляхом сальтації і суспензії, викликаючи ерозію ґрунту.
Досить частими є пилові бурі на Марсі.[1]
Дії в умовах пилової бурі[ред. | ред. код]
Людині, яка потрапила в пилову бурю, необхідно лягти з підвітряної сторони за будь-який високий предмет, який міцно тримається на землі — камінь, густий кущ тощо. Дихальні шляхи треба захистити тканинною пов'язкою від піску та пилу. Поруч з собою, під руку покласти закриту ємність з запасом води.
В Україні[ред. | ред. код]
У квітні 1928 року в степових та лісостепових регіонах України вітер підняв з площі 1 млн км² більше 15 млн т чорнозему. Чорноземний пил був перенесений на захід і осів на площі 6 млн км² у Прикарпатті, у Румунії та Польщі. Висота хмар пилу досягла 750 м, потужність чорноземного шару в постраждалих областях Україні зменшилася на 10—15 см.[2]
У лютому 1951 р. на Приазов'ї пройшли сильні бурі зі швидкістю 16—18 м/с. Вони знесли слабкий сніговий покрив і почали видувати оголений сухий ґрунт. Сніг разом із видутим ґрунтом створював чимало перешкод, утворюючи чорні кучугури заввишки до 1—1,5 метри. Видування ґрунту і посівів озимих тривало й у весняні місяці[3].
Нині пилові бурі тимчасово виникають на півдні України, насамперед у Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. Зокрема, пилові бурі спостерігалися в багатьох областях України, у тому числі північних, навесні 2020 р., після малосніжної зими 2019—2020 рр. і численних лісових пожеж[4].
Пилові бурі на планеті Земля (анімація)[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NASA показало незвичайні явища природи на Марсі (ВІДЕО)
- ↑ Пилові бурі — outdoors. ru
- ↑ http://books.google.com.ua/books?id=AT8znf6xeaAC&pg=PA25&lpg=PA25&dq=чорна+буря&source=bl&ots=aaAupPZi4u&sig=hqV0TdDocVfSq_DvqAQRbFiT97k&hl=uk&ei=YdkVTovFHc6G-waCzcEl&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=7&ved=0CDsQ6AEwBg#v=onepage&q=чорна%20буря&f=false
- ↑ «Пилова буря в Києві була першою за кілька десятиліть — ДСНС», Слово і діло, Київ, 17 квітня 2020 р. Процитовано 20 квітня 2020 р.
Посилання[ред. | ред. код]
- Буря пилова // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 29.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dust storm |
- Slide Show of a Dust Storm in Lubbock, Texas on December 15, 2003
- Dust in the Wind
- Video of a dust storm in Al Asad Iraq, April 27, 2005
- https://web.archive.org/web/20100416020223/http://pogodomer.ru/archives/127-Kak_voznikajut_pylnye_buri.html
- http://t3b.ru/page/48/zimnie-chyornye-buri.html[недоступне посилання з липень 2019]
| |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
|
