Пиріг
Пирі́г — печений виріб із пшеничного тіста, який може мати різні начинки.
Етимологія[ред. | ред. код]
Слово пиріг походить від прасл. *pirogъ, утворене від *pirъ — «бенкет», «пир»[1]. Менш ймовірно виведення від прасл. *pyro («пшениця», пор. дав.-рус. пыро — «полба»), що змінило вимову під впливом *pirъ, а також припущення про запозичення з тюркських мов (чагат., кримськотат. і тур. böräk — «пиріг з м'ясом»)[1]. У давньоруській мові пирогъ означало «пшеничний хліб»[1]. Пирогом також можуть називати вареник в деяких західних українських діалектах[2][3].
Історія[ред. | ред. код]
Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги[4]. Згодом вони набули популярності й в інших народів[5].
В українській літературі, пиріг уперше згадується в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:
- Уже ж вістимо всім богам:
- Еней в Олімпі буде з нами
- Живитись тими ж пирогами,
- Які кажу пекти я вам.
і знову:
- Послів ввели к царю з пихою,
- Як водилося у латин;
- Несли подарки пред собою:
- Пиріг завдовжки із аршин *[6].
Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою[7].
Начинка[ред. | ред. код]
Начинкою до них бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, або фрукти як вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть[8][7].
Пиріг в українській культурі[ред. | ред. код]
Фразеологізми та приповідки[ред. | ред. код]
- мазати пирогом (пирогами) зверху кого — балувати, розпещувати кого-небудь.
- на пироги — у гості.
- Де кисіль — там я й сів, де пиріг — там я й ліг!
Пісні (щедрівки)[ред. | ред. код]
- Щедрую, щедрую —
- Я пироги чую.
- Як не дасте пирога,
- Візьму вола за рога,
- Та виведу за поріг,
- Та заріжу за пиріг.
- У ріг буду трубити,
- А воликом робити.
- Де волик рогом —
- Там жито стогом.
- Де волик ногою —
- Там жито копою.
- (записано від І.Пестонюка у c. Висоцьку Дубровицького району, Рівненської області)[9].
Художня література[ред. | ред. код]
Наприклад, Іван Франко. Пироги з черницями.
Рецепти[ред. | ред. код]
Пиріг волинський[ред. | ред. код]
Дріжджі розводять в молоці, додають розтерті з цукром яйця, розтоплене масло, сіль, добре вимішують і ставлять в тепле місце, щоб тісто підійшло. Коли воно підійде, розтачують тонким шаром і кладуть на лист, дають знову підійти і випікають.
Готовий пиріг зверху прикрашають густою, як повидло, масою, виготовленою з пропареною із цукром родзинок, сушених слив без кісточок і ставлять знову в духовку на 15 хв.
На 3 склянки борошна:
- 1 склянка молока
- 25 г дріжджів,
- 3 яйця
- ½ склянки масла
- ½ чайної ложки солі
- 50 г родзинок
- 200 г сухих слив[10].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Пиріг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Іван Франко. Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання. — К., 1911, с. 104—110
- ↑ Лозко, Г. Українське народознавство. — К.: АртЕк, 2004. — 472 с.
- ↑ Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови — Харків, 2006
- ↑ * Аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра
- ↑ а б Stechishin, S.. Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. 1989. ISBN 0-919490-36-0 (англ.)
- ↑ Подоляка І. М. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревськгого «Енеїда». Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
- ↑ Дитячі пісні та речитативи. Упорядн. Г. В. Довженок, К. М. Луганська. — К.: «Наукова думка», 1991.
- ↑ Українські страви. Під ред. Л.Денисенко. — К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 957.
Джерела[ред. | ред. код]
- І. М. Подоляка. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревськгого «Енеїда». // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
Посилання[ред. | ред. код]
- Пиріг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1366. — 1000 екз.
- Рецепт: «Лимонний пиріг із сирного тіста»[недоступне посилання з липня 2019]
- Рецепт: «Ароматний гарбузовий пиріг Гаррі Поттера»
- Рецепт: «Пиріг з картоплею і цибулею»
- Рецепт: «Пиріг з оселедцем»[недоступне посилання з липня 2019]
- Рецепт: «Сирний пиріг з фруктами»
- Пироги рецепти
|