Пирський Іван Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пирський Іван Михайлович
рос. Пырский Иван Михайлович
Народження 15 січня 1906(1906-01-15)
Радом
Смерть 11 вересня 1967(1967-09-11) (61 рік)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  артилерія
Освіта Московське вище військове командне училище
Роки служби 1922—1924, 1928—1962
Звання  Генерал-полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Кутузова I ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня
Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня

Пи́рський Іва́н Миха́йлович (рос. Пырский Иван Михайлович; 15 січня 1906(19060115) — 11 вересня 1967) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-полковник артилерії (1958).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 січня 1906 року в місті Радом однойменної губернії Російської імперії (нині на території Мазовецького воєводства Польщі) в родині вчителя. Росіянин.

Після закінчення у 1922 році школи 2-го ступеня (дев'ятирічка) вступив до лав РСЧА й був зарахований червоноармійцем гаубичного артилерійського дивізіону 3-ї стрілецької дивізії Українського військового округу (м. Феодосія). Згодом переведений червоноармійцем Феодосійського артилерійського дивізіону берегових батарей Керченського укріпленого району. У червні 1924 року звільнився у запас. Знову вступив до лав РСЧА у жовтні 1928 року. Обіймав посаду помічника командира взводу 75-го окремого артилерійського дивізіону 4-ї артилерійської бригади (м. Ленінград). У 1931 році закінчив артилерійське відділення Об'єднаної військової школи імені ВЦВК. По закінченні школи призначений на посаду командира взводу батареї навчального дивізіону артполку Артилерійських Червонопрапорних курсів удосконалення командного складу РСЧА. У 1935 році закінчив ад'юнктуру АЧКУКС РСЧА й залишений викладачем артилерії на курсах. Деякий час обіймав посаду начальника штабу артилерії Особливого стрілецького корпусу, після чого повернувся до АЧКУКС РСЧА, де був помічником начальника навчального відділу, викладачем тактики артилерії. У 1941 році закінчив заочний факультет Військової академії імені М. В. Фрунзе.

Учасник німецько-радянської війни. Обіймав посади командира 796-го гаубичного артилерійського полку на Західному фронті, начальника артилерії 269-ї стрілецької дивізії на Брянському фронті, начальника штабу артилерії 60-ї армії Воронезького фронту, заступника командувача артилерією тієї ж армії, заступника командуючого військами — командувача артилерією 69-ї армії (Воронезький, Степовий, 4-й Український, 1-й Білоруський фронти), заступника командуючого військами — командувача артилерією 2-ї армії Війська Польського. 16 квітня 1945 року був важко поранений у горло.

По закінченні війни призначався заступником командуючого військами — командувачем артилерією Бакинського, Закавказького, Прибалтійського військових округів.

У 1951 році висунутий на посаду начальника Ростовського вищого артилерійського інженерного училища. У 1954 році переведений на посаду начальника Ленінградського вищого артилерійського інженерного училища.

З 1957 по 1962 роки обіймав посаду заступника командуючого ракетними військами і артилерією Радянської Армії.

У січні 1962 року звільнений у запас. Мешкав у місті Москва, де й помер 11 вересня 1967 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна (18.11.1944, 19.11.1951), двома орденами Червоного Прапора (23.10.1943, 03.11.1944), орденами Кутузова 1-го ступеня (28.06.1945), Суворова 2-го ступеня (08.02.1943), Кутузова 2-го ступеня (23.08.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (29.06.1945), Червоної Зірки (27.03.1942), «Знак Пошани» (16.08.1936), медалями, а також польськими нагородами.

Посилання[ред. | ред. код]