Пирятин (Жовківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пирятин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Рада/громада Бишківська сільська рада
Код КОАТУУ 4622780807
Основні дані
Населення 371
Площа 13,92 км²
Густота населення 26,652 осіб/км²
Поштовий індекс 80333[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°12′09″ пн. ш. 23°51′57″ сх. д. / 50.20250° пн. ш. 23.86583° сх. д. / 50.20250; 23.86583Координати: 50°12′09″ пн. ш. 23°51′57″ сх. д. / 50.20250° пн. ш. 23.86583° сх. д. / 50.20250; 23.86583
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Місцева влада
Адреса ради 80333, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Бишків , тел. 69-5-35
Карта
Пирятин. Карта розташування: Україна
Пирятин
Пирятин
Пирятин. Карта розташування: Львівська область
Пирятин
Пирятин

Пиря́тин — село в Україні, в Жовківському районі Львівської області. Населення згідно з переписом 2001р становить 371 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бишківська сільська рада.

Назва[ред. | ред. код]

Виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів рішенням від 18 грудня 1990 року вніс в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни: у Нестерівський (Жовківський) район уточнив назви сіл: Мілява Бишківської сільської ради на село Миляво, Пиратин Бишківської сільської ради на село Пирятин.

Історія[ред. | ред. код]

До середини XIX ст. Пирятин був одним з присілків села Кам'янки-Волоської. Село Пирятин як окрема територіально-адміністративна одиниця було утворене шляхом розформування громади, одного з найбільших сіл Галичини, Кам'янки Волоської, після приходу в 1939 р. на західну Україну радянської влади.

Село складається з наступних присілків: Стадницькі, Яцуни, Пирятин, Лаки, Кочани, Гелетії, Лаки, Павлини, Боднарі, Залужні.

Пирятин став відомий після 19 серпня 1944 року. У цей день у лісі неподалік відбувся бій між трьома сотнями воїнів УПА і трьома тисячами солдатів НКВС. В результаті з боку повстанців загинуло 18 вояків, з боку НКВС — 280. Наступного дня село було спалене дотла, а ще через чотири дня були розстріляні 70 чоловіків-заручників.

В присілку Яцуни до 19 серпня 1944 року знаходилась читальня та магазин в одному приміщенні. Це приміщення стояло там де тепер «Вільончина господарка» . До пожару існувало 19 господарок, після пожару відновилось 17. З часом ще дві пропало та одна господарка (родини Стадницьких) виїхала в Запорізьку обл. Станом на 2015 рік існує 13 господарств(в одну об'єднано дві господарки).

В присілку Стадницькі станом на 2015 рік існує 8 господарств, 4 до штреки та 4 за штрекою (насип для залізной дороги) .В цьому присілку є 20 дітей та молоді до 20 років.

Місеве самоврядування та Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Родина Чайковських 29 червня 1840 року придбала у Франциска Воронецького за 190000 злотих Кам'янку Волоську. Яном Чайковським, у 1854 р. в селі було проведено адміністративну реформу, згідно з якою Кам'янку Волоську поділено на дві гміни власне Кам'янку Волоську і Кам'янка-Лісова .Кам'янка Лісна

складалась з таких присілків: БудиКривеМилявоПирятинБишків і Боброїди.

В 1950 році була створена Бишківська сільська рада  з центром у селі Бишків[1] .куди і увійшло село Пирятин.

Релігійне життя[ред. | ред. код]

На Пирятині немає своєї церкви. Село відноситься до Боброїдської церкви. Раніше ця парафія називалась Кам'янка-Лісна.

Парафія в Кам'янці-Лісовій заснована близько 1660 року. Місцева церква дерев'яна з трьома куполами, будувалася від 1666 року по 1701 рік, а може й до 1721 року. В церкві знаходився портрет засновника, отця Василія Гавриловича Кудроби з 1668 року і оригінальна грамота заснування парафії на пергаменті, королем Михайлом в 1671 році виставлена. Гарний іконостас пензля Демяна Раєвича з 1666 року, відновив разом з церквою Антоній Монастирський з Любичі в 1859 році.

Фото Пирятин.jpg

В Пирятині на місці "Лісничівки" у 1989-1991 роках, силами громади та місцевого осередку Народного Руху України (голова Микола Демчина) було встановлено пам'ятний знак та збудовано Капличку Преображення Господнього, в пам'ять про Пирятинський бій та невинно убієнних від рук «большевицького окупанта». Кожного року 19 серпня "на Спаса" там проходить відправа.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]