Пирятин (Жовківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пирятин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Жовківський район
Громада Бишківська сільська рада
Код КОАТУУ 4622780807
Основні дані
Населення 371
Площа 13,92 км²
Густота населення 26,652 осіб/км²
Поштовий індекс 80333[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°12′09″ пн. ш. 23°51′57″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Місцева влада
Адреса ради 80333, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Бишків , тел. 69-5-35
Карта
Пирятин. Карта розташування: Україна
Пирятин
Пирятин
Пирятин. Карта розташування: Львівська область
Пирятин
Пирятин
Мапа

Пиря́тин — село в Україні, у Жовківському районі Львівської області. Населення згідно з переписом 2001р - 371 особа. Орган місцевого самоврядування — Бишківська сільська рада.

Назва[ред. | ред. код]

Перша відома згадка про Пирятин датується 1508 роком, коли він був згаданий у виданні латинською мовою – зводі тогочасної Польщі (Matriculanum Poloniae Regni Polonic Scriptum).

За однією із версій назва села –  Пиратин (Перитин), походить від того, що свого часу був перетятий ліс.

Виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів рішенням від 18 грудня 1990 року вніс в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни: у Нестерівський (Жовківський) район уточнив назви сіл: Мілява Бишківської сільської ради на село Миляво, Пиратин Бишківської сільської ради на село Пирятин.

Історія[ред. | ред. код]

До середини XIX ст. Пирятин був одним з присілків села Кам'янки-Волоської. Село Пирятин як окрема територіально-адміністративна одиниця було утворене шляхом розформування громади, одного з найбільших сіл Галичини, Кам'янки Волоської, після приходу в 1939 р. на західну Україну радянської влади.

Село складається з наступних присілків: Стадницькі, Яцуни, Пирятин, Кочани, Гелетії, Лаки, Павлини, Боднарі, Залужні.

Пирятин став відомий після 19 серпня 1944 року. У цей день у лісі неподалік відбувся бій між трьома сотнями воїнів УПА і трьома тисячами солдатів НКВС. В результаті з боку повстанців загинуло 18 вояків, з боку НКВС — 280. Наступного дня село було спалене дотла, а ще через чотири дня були розстріляні 70 чоловіків-заручників.

В присілку Яцуни до 19 серпня 1944 року знаходилась читальня та магазин в одному приміщенні. Це приміщення стояло там де тепер «Вільончина господарка» . До пожежі існувало 19 господарок, після пожежі відновилось 17. З часом ще дві пропало та одна господарка (родини Стадницьких) виїхала в Запорізьку обл. Станом на 2015 рік існує 13 господарств(в одну об'єднано дві господарки).

В присілку Стадницькі станом на 2015 рік існує 8 господарств, 4 до штреки та 4 за штрекою (насип для залізной дороги) .В цьому присілку є 20 дітей та молоді до 20 років.

Місцеве самоврядування та Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Родина Чайковських 29 червня 1840 року придбала у Франциска Воронецького за 190000 злотих Кам'янку Волоську. Яном Чайковським, у 1854 р. в селі було проведено адміністративну реформу, згідно з якою Кам'янку Волоську поділено на дві гміни власне Кам'янку Волоську і Кам'янка-Лісова (яка складалась з таких присілків: БудиКривеМилявоПирятинБишків і Боброїди).

В 1950 році була створена Бишківська сільська рада  з центром у селі Бишків[1] .куди і увійшло село Пирятин.

Релігійне життя[ред. | ред. код]

На Пирятині немає своєї церкви. Село відноситься до Боброїдської церкви. Раніше ця парафія називалась Кам'янка-Лісна.

Парафія в Кам'янці-Лісовій заснована близько 1660 року. Місцева церква дерев'яна з трьома куполами, будувалася від 1666 року по 1701 рік, а може й до 1721 року. В церкві знаходився портрет засновника, отця Василія Гавриловича Курдоби з 1668 року і оригінальна грамота заснування парафії на пергаменті, королем Михайлом в 1671 році виставлена. Гарний іконостас пензля Дем'яна Раєвича з 1666 року, відновив разом з церквою Антоній Монастирський з Любичі в 1859 році.

Фото Пирятин.jpg

В Пирятині на місці "Лісничівки" у 1989-1991 роках, силами громади та місцевого осередку Народного Руху України (голова Микола Демчина) було встановлено пам'ятний знак та збудовано Капличку Преображення Господнього, у пам'ять про Пирятинський бій та невинно убієнних від рук «більшовицького окупанта». Кожного року 19 серпня "на Спаса" там проходить відправа.

В 2019 році біля каплички відбулись будівельні роботи. Зробили фасад на капличці положили бруківку довкола та поновили пам'ятний знак.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]