Пиріг Любомир Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пиріг Любомир Антонович
Народився 1 березня 1931(1931-03-01) (86 років)
Рогатин
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Львівський державний медичний інститут
Посада Народний депутат України[1]
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «Знак Пошани»

Любоми́р Анто́нович Пирі́г (нар.1 березня 1931, Рогатин) — доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України (04.1991), академік АМНУ (04.1993); завідувач кафедри нефрології Київської медичної академії післядипломної освіти імені Платона Шупика; керівник клініки терапевтичної нефрології Інституту урології та нефрології АМНУ (з 1973); президент Всеукраїнського лікарського товариства (з 1990); президент Української асоціації нефрологів (з 1982); президент Світової федерації українських лікарських товариств2000); член Комісії з розроблення Концепції розвитку гуманітарної сфери в Україні при Президентові України (з 01.2000); заступник голови Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАНУ (з 03.2000); член Комісії з питань біоетики (з 12.2001).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 1 березня 1931 року, в м. Рогатині Івано-Франківської області, в сім'ї селян. Батько Антін Петрович (1904-1983) — хлібороб; мати Ганна Михайлівна (1899-1985). Пиріг навчався у Львівському медичному інституті, який закінчив із відзнакою у 1945 р., У 1948 — аспірант Львівського медичного інституту. З 1954 по 1958 — лікар-ординатор, заступник головного лікаря, санаторій «Мармуровий палац» курорту Моршин.

Член Народного Руху України, член Ради колегій; член Великої Ради Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка; почесний член Українського лікарського товариства Північної Америки; Голова підкомісії з питань збереження генофонду нації, Комісії ВР України з питань здоров'я людини.

Народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Рогатинський виборчий округ N 203, Івано-Франківської області. Голова підкомісії з питань збереження генетичного фонду нації, захисту людини від небезпечних екологічних факторів Комісії з питань здоров'я людини[2].

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений, дружина Панченко Тамара Федотівна (1936) — доктор архітектури, професор; син Олександр (1960) — лікар; дочка Мар'яна (1970) — театрознавець.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом «Знак Пошани», знаком «Відмінник охорони здоров'я», медалями, Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я УРСР.

Член президії Ради, голова медично-екологічної секції товариства «Україна-Світ»; член редколегій журналу «Лікарська справа», газети «Ваше здоров'я», журналу «Пошта і філателія», «Енциклопедії сучасної України», оглядач «Української газети».

Член редакційно-художньої ради Державного комітету зв'язку та інформатизації України. Член Наукової ради Міністерства охорони здоров'я України, Наукової ради з клінічної медицини АМНУ.

Заслужений діяч науки і техніки (05.1992). Лауреат Фонду Тараса Шевченка (1996)[3].

Володіє польською, німецькою мовами[4].

Основні наукові праці[ред.ред. код]

  • «Курорт Моршин» (1965 р.);
  • «Санаторне лікування гломерулонефриту на Південному березі Криму» (1977 р.);
  • «Гломерулонефрит» (1982 р.);
  • «Нефрологія» (1995 р.);
  • «Артеріальна гіпертензія як клінічно-класифікаційна ознака гломерулонефриту» (2002 р.);
  • «Клінічна нефрологія» (2004 р.).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.