Писар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пи́сар (перепи́сувач, писе́ць) — людина, що її робота пов'язана з писанням, писаниною, веденням записів, письмом.


Очевидно, що перші писарі з'явились одразу після винайдення письма. Ще в стародавніх державах Близького Сходу (Шумер, Вавілон, Ассирія), а також в Єгипті, писарі були важливою складовою військової й священницької ієрархії, що керувала державою, належали до стану священиків, оскільки мистецтво письма вважалося священним. У руках писарів було майже все діловодство тих часів, тобто фінансові питання, юриспруденція, бухгалтерія й ін., вони були першими бюрократами (людьми, «влада яких пов'язана з письмовим столом»).

У стародавній Європі писарів називали графами (походить від грецького графо — писати, так само як і слово грамота). Світський або церковні діячі, королі або єпископи, як правило призначали графа керувати певними землями, вести діловодство і т. д. Тобто графи були дворянами — служилими людьми королівського двору. З часом, завдяки їхньому впливу, деякі з них здобули можливість передавати власну посаду і назву (титул) у спадок, що з часом перетворило слово «граф» на позначення одного з спадкових дворянських титулів.

У мусульманських країнах писарів називали катібами від арабського «катб» — писання.

В українських селах — староста і писар, це дві найважливіші посади на селі. Писар читав і писав листи, складав і посвідчував угоди (тобто виступав в ролі сучасного нотаріуса) й ін.

Писар:

  • людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець;
  • працівник штабної армійської канцелярії;
  • службова особа, що відала діловодством Коша Запорізької Січі; обирався на козацькій раді.

Генеральний писар:

  • член Генеральної старшини, вища службова особа, яка вела справи гетьманського уряду в Україні в 17–18 століттях; керував діяльністю Генеральної військової канцелярії, приймав іноземних послів, брав участь у виробленні умов міжнародних договорів, вів дипломатичне листування; зберігав державну печатку;
  • у 1917-1918 роках — член Генерального секретаріату УЦР УНР, вища службова особа Української Народної Республіки; вів справи українського уряду, зберігав державну печатку, стверджував законність та чинність документів.

Військовий писар[ред.ред. код]

Козацький писар 18 століття
Докладніше: Військовий писар

Військовий, або кошовий писар — це виборна службова особа, що відала всією канцелярією Запорізької Січі у 16–18 століттях.

Дивіться також[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.