Еве (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еве
Ɛʋɛgbè
Поширення мови еве (Ewe — на карті) в Гані та Того.
Поширення мови еве (Ewe — на карті) в Гані та Того.
Поширена в Гана Гана, Того Того
Регіон південна Гана на схід від річки Вольта, південне Того
Носії 2,5 млн.
Писемність латиниця
Класифікація

Нігеро-конголезька макросім'я

Ква сім'я чи Вольта-нігерська сім'я
Гбе група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 ee
ISO 639-2 ewe
ISO 639-3 ewe

Еве (самоназва: Ɛʋɛgbè — мова нігеро-конголезької макросім'ї, поширена в Гані, Того і Беніні (у перших двох вона широко викладається в школах, хоча і не має офіційного статусу). Кількість носіїв — близько 5 млн людей. Еве належить до групи гбе, яку традиційно включали до сім'ї ква, а в наш час[коли?] пропонують перемістити в вольта-нігерські мови. Група гбе поширена від сходу Гани до заходу Нігерії. Серед інших мов гбе слід згадати фон і аджа. Як і інші мови групи гбе, еве — тональна мова.

Фонетика[ред. | ред. код]

Приголосні[ред. | ред. код]

Губно-губні Губно-зубні Альвеолярні Ретрофлексні Піднебінні Задньопіднебінні Піднебінні огублені Гортанні
Вибухові p b t d ɖ k ɡ k͡p ɡ͡b
Африкати ʦ ʣ
Носові m n ɲ ŋ
Фрикативні ɸ β f v s z x ɣ h
Напівголосні l j w

Носові приголосні [m, n, ɲ, ŋ] не мають фонематичного статусу, оскільки вони є алофоном інших приголосних у поєднанні з носовими голосними. Еве — одна з небагатьох мов, де протиставляються [f] і [ ɸ], [v] та [β], які в інших мовах розглядаються як алофони.

Голосні[ред. | ред. код]

Передній ряд Задній ряд
Закриті i, ĩ u, ũ
Напівзакриті e o
Напіввідкриті ɛ, ɛ ɔ, ɔ
Відкриті a, ã

У деяких діалектах еве в Гані є додаткові голосні /ə/ і /ə/.

Писемність[ред. | ред. код]

Абетка мови еве побудована на основі латиниці[1][2].

A a B b D d Ɖ ɖ Dz dz E e Ɛ ɛ F f Ƒ ƒ G g Gb gb H h
/a/ /b/ /d/ /ɖ/ /d͡z/ /e/ /ɛ/ f/ /ɸ/ /g/ /ɡ͡b/ /h/
Ɣ ɣ X x I i K k Kp kp L l M m N n Ny ny Ŋ ŋ O o
/ɣ/ /x/ /i/ /k/ /k͡p/ /l/ /m/ /n/ /ɲ/ /ŋ/ /o/
Ɔ ɔ P p R r S s T t Ts ts U u V v Ʋ ʋ W w Y y Z z
/ɔ/ /p/ /r/ /s/ /t/ /t͡s/ /u/ /v/ /β/ /w/ /j/ /z/
  • Носові голосні передаються написанням тильди ( ◌̃ ) на відповідною буквою для голосного: ã [ã], [ẽ], ɛ̃ [ɛ̃], ĩ [ĩ], õ [õ], ɔ̃ [ɔ̃], ũ [ũ].
  • Довгі голосні передаються подвоєнням букв для голосних[3].
  • Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут ( ´ ) — високий тон; гравіс ( ` ) — низький; макрон ( ̄ ) — середній. Може також використовуватись циркумфлекс ( ˆ ) і гачек ( ˇ ). Як правило, тони ставляться лише в словах, що потребують уточнення значення. Але в словах mí (ми), wó (вони), wò (ви) тони позначаються обовʼязково[4].

Синтаксис[ред. | ред. код]

Звичайний порядок слів — Subject Verb Object. У конструкціях приналежності назва власника передує назві власності. Прикметники, числівники, вказівні та відносні займенники слідують за основним іменником. У мові еве є багата система серійних дієслівних конструкцій (див. Ansre 1961).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. viii—xii; xxiii; xxvi.
  2. «Ewe oral proficiency learning workbook». [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Ст. 1—3.
  3. Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. xxvi.
  4. Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. viii; xii; xxiii.

Література[ред. | ред. код]

  • Ansre, Gilbert (1961)The Tonal Structure of Ewe. MA Thesis, Kennedy School of Missions of Hartford Seminary Foundation.
  • Ameka, Felix Kofi (2001) 'Ewe'. In Garry and Rubino (eds.),Fact About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages, Past and Present, 207—213. New York / Dublin: The HW Wilson Company.
  • Collins, Chris. 1993. Topics in Ewe Syntax. Doctoral Dissertation, MIT.
  • Capo, Hounkpati BC (1991)A Comparative Phonology of Gbe, Publications in African Languages and Linguistics, 14. Berlin / New York: Foris Publications & Garome, Bénin: Labo Gbe (Int).
  • Pasch, Helma (1995)Kurzgrammatik des EweKöln: Köppe.
  • Westermann, Diedrich Hermann (1930)A Study of the Ewe LanguageLondon: Oxford University Press.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою еве
Axa do Ŋgɔ