Букви h і hw передають один і той самий звук [ʍ]. Але буква h вживається перед буквами для голосних o, ɔ, u, а буква hw — в усіх інших випадках.
Носові голосні передають написанням букви n після відповідної букви для голосного: an [ã], ɛn [ɛ̃], in [ĩ], ɔn [ɔ̃], un [ũ]. Звуки [e], [ə] і [o] носовими бути не можуть. Раніше (з 1985 року, коли була створена абетка) для позначення носових приголосних використовувалась буква ñ (añ [ã], ɛñ [ɛ̃], iñ [ĩ], ɔñ [ɔ̃], uñ [ũ]), але зараз замість неї використовується n.
Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: макрон (̄) — середній тон; гравіс (`) — низький; циркумфлекс (ˆ) — спадаючий, гачек (ˇ) — зростаючий. Високий тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків.