Пискуха

Пискуха, чекалка, також раніше сіноставець (Ochotona) — рід гризунів ряду зайцеподібних, єдиний рід родини Пискухові (Ochotonidae). Ochotona — це латинізована форма «ochodona», монгольської назви цієї тварини.

Поширення

Ареалом їх розповсюдження є Сибір, Східна Європа і Північна Америка. До 19 століття включно в степовій і лісостеповій зонах України водилася пискуха степова (Ochotona pusilla).

Біологія

Довжина тіла 12 — 28 см, маса 170–240 г. У пискух короткі вуха, а довжина задніх і передніх ніг майже однакова. Зовні вони більше схожі на хом'яків.

Шкіра пискух тонка, неміцна і як хутровина використовуватися не може, через що господарського інтересу тварина не представляє.

Живуть пискухи в норах та між камінням. Тримаються колоніями.

Унікальні особливості

Свист. Пискуха названа через свій характерний свист. Чекалки територіальні, і звуки є способом маркування індивідуальних територій.

«Стіжки сіна». На зиму запасають корми, складаючи їх у стіжки, звідси друга назва пискух, якою їх називають у сибіру, а інколи і в україномовній літературі, калькуючи російські назви: «сіноставець», або «сіноставка».

«Мумійо». Однією з найвідоміших особливостей пискух є продукування ними високо збагаченого рештками лікарських рослин посліду. Цей послід, витримуючи численні видозміни внаслідок дії екстремальних температур та опромінення ультрафіолетом, з роками перетворюється на смолоподібну масу, відому широкому загалу як «мумійо».

Таксономія

Пискухи споріднені із зайцями і разом з ними формують ряд зайцеподібних (Leporiformes), що є сестринською групою до мишоподібних гризунів (Muriformes).

Пискуха ладакська біля нори

На початках таксономії охотон відносили до роду Lepus (заєць). Одна з поширених назв роду у працях 19-20 ст. — Lagomys.

У складі роду близько 30 сучасних видів, які поділяють на три підроди:

підрід Pika (піки, або північні пискухи)

• • Пискуха альпійська Ochotona alpina
  • Пискуха срібляста, Ochotona argentata
  • Пискуха комірцева, Ochotona collaris
  • Пискуха гофманова, Ochotona hoffmanni
  • Пискуха північна Ochotona hyperborea
  • Пискуха паласова, Ochotona pallasi
  • Пискуха американська, Ochotona princeps
  • Пискуха туручанська, Ochotona turuchanensis

підрід Ochotona (охотони, або чагарниково-степові пискухи)

• • Пискуха сіра Ochotona cansus
  • Пискуха курзонієва Ochotona curzoniae
  • Пискуха даурська, Ochotona dauurica
  • Пискуха цинлінська, Ochotona huangensis
  • Пискуха нубрійська, Ochotona nubrica
  • Пискуха степова, Ochotona pusilla — вид до початку 19 ст. був поширений в Україні.
  • Пискуха афганська, Ochotona rufescens
  • Пискуха тибетська, Ochotona thibetana
  • Пискуха томасова, Ochotona thomasi (описано А. Аргіропулом 1948 року)

підрід Conothoa (конотої, або «гірські пискухи»)

• • Пискуха червоновуха, Ochotona erythrotis
  • Пискуха форестова, Ochotona forresti
  • Пискуха гаолігонгова, Ochotona gaoligongensis
  • Пискуха гловерова, Ochotona gloveri
  • Пискуха гімалайська, Ochotona himalayana
  • Пискуха ілійська, Ochotona iliensis
  • Пискуха Козлова, Ochotona koslowi
  • Пискуха ладакська, Ochotona ladacensis
  • Пискуха довговуха, Ochotona macrotis
  • Пискуха мулійська, Ochotona muliensis
  • Пискуха чорна, Ochotona nigritia
  • Пискуха ройлерова, Ochotona roylei
  • Пискуха туркестанська, Ochotona rutila

Пискуха в Україні

Сучасний ареал пискухи степової

В Україні в історичні часи мешкала пискуха степова, або земляний заєць (Ochotona pusilla). Вважаться, що її останні знахідки в Україні (Полтавщина) були до середини 18 ст. (публікації І. Підоплічки та ін.).