Пискуха степова

Ochotona pusilla
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Зайцеподібні (Lagomorpha)
Родина:	Пискухові (Ochotonidae)
Рід:	Пискуха (Ochotona)
Вид:	Ochotona pusilla (O. pusilla)
Біноміальна назва
	Ochotona pusilla; (Pallas, 1769)

Ochotona pusilla (Пискуха степова) — вид гризунів з роду Пискуха (Ochotona) родини пискухових (Ochotonidae).

Морфологія[ред. | ред. код]

Загальна довжина тіла у пискух цього виду становить 15.3–21 см. Самці й самиці мають однаковий розмір і їх важко відрізнити. Вони мають однакове забарвлення хутра: сірувато-коричневе на спині й біле на животі. Хвіст не видно. Голова коротка, вуха малі й округлі. Всі чотири ноги приблизно однакового розміру, проте задні трохи довші, ніж передні.

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Сучасний стан справ[ред. | ред. код]

Країни проживання: Китай (Сіньцзян), Казахстан, Російська Федерація. Природним середовищем проживання є степ.

Пискуха в Україні[ред. | ред. код]

Найзахідніший за своїм ареалом вид пискух, що в історичні часи (до 19 ст.) мешкав в Україні, зокрема відомі фактичні остеологічні знахідки на Полтавщині (публікації Івана Підоплічки). В давнину, коли цей вид мешкав в Україні, його називали «чекалкою», пізніше — «земляним зайцем».

Життя[ред. | ред. код]

Поведінка[ред. | ред. код]

Цей вид незвичний "тим, що він часто нічний» і «голос тварини зазвичай звучить у пізніх сутінках і всю ніч" (Smith et al. 1990). Загалом, O. pusilla може бути активною в будь-який час дня і ночі. Розкопує нори для укриття. Вокалізація звучить як свист. Раціон складається в основному з різних типів трав.

Степові пискухи не впадають в сплячку. Вони активні протягом всієї зими. Днями, коли шар снігу і швидкість вітру невеликі, вони піднімаються на поверхню і шукають їжу, поховану снігом. Вони не покладаються цілком на їх запаси трави.

Цей вид, як повідомляється, товариський. Великі колонії і сімейні групи поширені серед степових пискух. Однак ступінь соціальних взаємодій всередині виду не відомий. Щільність населення цього виду варіюватися від 0.1/га до 80/га.

Відтворення[ред. | ред. код]

Буває від одного до тринадцяти малят у виводку. Кількість виводків на рік змінюється в залежності від віку самиці. Дорослі можуть дати 3—5 виводків на рік. Самиці можуть розмножуватися у віці 4—5 тижнів, у той час як самці стають зрілими наступного року. Вагітність триває близько 22-24 днів.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Перебуває під загрозою втрати місць проживання.

Джерела[ред. | ред. код]