Пишчевич Симеон Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пишчевич Симеон Степанович
Народився 4 вересня 1731(1731-09-04)[1]
Шид, Сербія
Помер листопад 1798 (67 років) або 1785
Діяльність письменник, офіцер
Галузь військова служба[2] і Мемуарна літератураd[2]
Знання мов сербська[2]
Діти Пишчевич Олександр Семенович

Пишчевич Симеон Степанович (або ж Семен; 1731—1785) — сербський військовик, який перейшов на службу до армії Російської імперії завдяки проекту створення Нової Сербії. Командир (12.1770-1776 — полковник; з 22.09.1775 бригадир) Охтирського гусарського полку; дослужився до генерал-майора. Письменник-мемуарист[3].

Родина[ред. | ред. код]

Перша дружина — Дафина Рашкович.

Друга дружина — Катерина Дмитрівна, з дому Хорват, племінниця Івана Хорвата, ініціатора створення Нової Сербії та Слов'яносербії.

Син від другого шлюбу — Олександр Пишчевич.

Нащадок — Пищевич Семен Григорович.

Пам'ять[ред. | ред. код]

19 лютого 2016, в рамках декомунізації в Україні в Олександрії один з провулків в історичній частині міста було названо «Родини Пищевичів»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Деян Айдачич. Офіцери Пишчевичі: риси сербської ідентичності та їх втрата
  • Известіе о похожденіи Симеона Степановича Пишчевича 1731—1785 / Под редакціей Д. Чл. Нила Попова. — Москва 1884; Мемоари / Симеон Пишчевић. — Београд, Српска књижевна задруга, 1964. — 531 с.

Посилання[ред. | ред. код]