Плавання (вид спорту)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валеология (от одного из значений лат. valeo — «быть здоровым») — «общая теория здоровья», претендующая на интегральный подход к физическому, нравственному и духовному здоровью человека. Причисляется некоторыми специалистами к «альтернативным и маргинальным парамедицинским ретроградным течениям».

Термин «валеология» введён в научный оборот советским учёным, доктором медицинских наук, профессором, членом Академии технологических наук России Израилем Брехманом.

Вопрос построения общей теории здоровья концептуально и методологически связан с проблемой создания целостной теории человека, которая в настоящее время далека от решения. Специалисты в области философии и методологии науки полагают, что по этой причине претензии валеологии на построение интегральной теории, на создание новых идеалов, новой системы ценностей и, наконец, нового человека являются необоснованными и лишёнными смысла.

Стремление валеологов найти для валеологии область применимости, принципиально отличающуюся от медицины, привело к включению в состав валеологии ненаучных, религиозных и оккультных концепций, а также нетрадиционной медицины. По этой причине валеология подвергалась критике как со стороны научного сообщества, так и со стороны Русской православной церкви. Попытки в таком виде ввести валеологию в систему российского образования вызвали широкую научную и общественную критику, в результате которой в 2001 году предмет «валеология» был исключен из базисного учебного плана образовательных учреждений, а специальность «педагогическая валеология» исключена из Перечня направлений подготовки и специальностей высшего педагогического образования.

На 2011 год теоретические и практические проблемы валеологии продолжают изучаться в ряде академических учреждений России, Украины, Белоруссии, Казахстана и Чехии. Преподавание валеологии на факультативной основе сохранилось в некоторых российских школах, а также в нескольких других странах СНГ.

Содержание[ред. | ред. код]

  • 1История
  • 2Научно-образовательные организации
  • 3Критика
    • 3.1Со стороны науки
    • 3.2Со стороны представителей Русской православной церкви
  • 4Примечания
  • 5Литература
  • 6Ссылки

Спорти́вне пла́вання — вид спорту, в якому метою є якнайшвидше проплисти зазначену відстань, не порушуючи при цьому техніки способу плавання, який використовується. Спортивне плавання почало набувати популярності ще в XIX столітті. Плавання з 1896 року є олімпійським видом спорту (Плавання на Олімпійських іграх).

Майкл Фелпс — американський плавець, єдиний в історії спорту 28-разовий призер олімпійських ігор

Способи спортивного плавання (стилі плавання)[ред. | ред. код]

  • Кроль — стиль плавання на животі (животом вниз), при якому руки здійснюють гребки поперемінно, а ноги здійснюють поперемінне безперервне підняття/опускання, залишаючись при цьому під розгорненим кутом до тулуба. Найшвидший стиль плавання. Через це, в принципі, і називається вільним стилем: якщо стиль плавання не визначений, всі вибирають кроль як найшвидший стиль плавання.
  • Батерфляй — стиль плавання на животі, при якому ліва і права частини тіла повинні здійснювати симетричні і одночасні рухи. Руки здійснюють одночасний могутній гребок певної траєкторії, який помітно підводить корпус плавця над водою, а ноги здійснюють одночасний хвилеподібний рух. Найважчий і енерговитратний стиль плавання. Нетренованому плавцеві зазвичай буває важко навіть просто здійснювати рухи, що не порушують правила стилю. Цей стиль вважається другим за швидкістю після кроля.
  • Брас — стиль плавання на животі, в якому руки подаються одночасно вперед від грудей. Ноги здійснюють одночасний поштовх, під час якого вони згинаються в колінах, проводиться поштовх і в кінці випрямляються. Найповільніший спосіб плавання (оскільки поворотні рухи руками виконуються переважно під водою, а рухи ногами виконуються з перериванням), що при цьому одночасно є найскладнішим з технічної точки зору. Брас має велике прикладне значення: можливість проплисти найбільшу відстань з найменшими енерговитратами, безшумне плавання, плавання під водою.
  • Кроль на спині (якщо говорять про «плавання на спині», то мають на увазі саме цей стиль) — стиль плавання на спині, який візуально схожий на кроль (руки здійснюють гребки поперемінно, а ноги здійснюють поперемінне безперервне підняття/опускання), але має такі відмінності: людина пливе на спині, а не на животі, і пронос над водою виконується прямою рукою, а не зігнутою, як в кролі. Третій за швидкістю плавання стиль. Особливістю цього способу є те, що людині не треба видихати у воду, оскільки обличчя знаходиться на поверхні.
  • Комплексне плавання — змагання, впродовж якого спортсмен повинен подолати 4 рівні між собою відрізки дистанції, застосовуючи чотири різні стилі: батерфляй, на спині, брас і кроль.

Додаткові стилі плавання[ред. | ред. код]

  • Грузинське плавання — це вид плавання, у якому рух кінцівок людини не використовується. Пересування здійснюється дельфіноподібними рухами тазу і щільно притиснутими один до одного ногами.
  • Зимове плавання — плавання у відкритих водоймах, що не підігріваються, з холодною (від 4 до 16 градусів) і крижаною (4 градуси і нижче) водою. Екстремальний вид плавання, олімпійським видом спорту не є.
  • Дайвінг — підводне плавання з використанням підводного спорядження.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ганчар И. Л. Методика преподавания плавания: технологии обучения и совершенствования. - Ч. ІІ: Учебник. — Одесса: Друк, 2006. — 696 с., ил.
  • Плавание: Учебник для вузов / Под общ. ред. Н. Ж. Булгаковой. — М.: Физкультура и спорт, 2001. — 400 с., ил.
  • Полатайко Ю. О. Плавання. — Івано-Франківськ: Плай, 2004. — 259 с.
  • Скалій О. В. Азбука плавання: Навчальний посібник. — Тернопіль: Астон, 2003. — 102с.