Плавунці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плавунці
Плавунець облямований (Dytiscus marginalis)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Хижі жуки (Adephaga)
Родина: Плавунці (Dytiscidae)
Leach, 1812
Підродини
Посилання
Вікісховище: Dytiscidae
EOL: 7447
ITIS: 111963
NCBI: 50515
Fossilworks: 69189 346388, 69189

Плавунці́[1], також плавунце́ві[2], (Dytiscidae) — родина водяних комах із ряду твердокрилі (Coleoptera). У світовій фауні зустрічаються понад 4000 видів цих жуків. Вагомий внесок у вивчення плавунцевих зробив Пилип Зайцев.

Опис[ред. | ред. код]

Тазики задніх ніг без стегнових покришок. Вусики 11-сегментні[3]. Плавунцеві — друга за кількістю видів родина в підряді хижі жуки (Adephaga), представники якого — найчисленніші і досить поширені серед водяних жуків.

Живлення[ред. | ред. код]

Плавунцеві — хижаки. Нападають на водяних комах, пуголовків, тритонів і мальків. У личинок мандибули пронизані тонкими канальцями, за якими в тіло жертви тече травний сік, а назад — перетравлена їжа[4].

Дихання[ред. | ред. код]

Для дихання під водою імаго беруть під надкрила запас повітря. Личинки забирають повітря в трахеї через трубку на кінці тіла.

Розмноження[ред. | ред. код]

Під час спаровування самець тримається за самицю за допомогою спеціальних дисків на передніх ногах. Самиця відкладає яйця в тканини водних рослин за допомогою яйцекладу. Личинки заляльковуються на суходолі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гусєв В. І., Єрмоленко В. М., Свищук В. В., Шмиговський К. А. Атлас комах України. К: «Радянська школа», 1962. С. 54
  2. Маркевич О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник / О. П. Маркевич, К. І. Татарко. — К.: Наукова думка, 1983. — 410 с.
  3. Мамаев Б. М., Медведев Л. Н. и Правдин Ф. Н. Определитель насекомых европейской части СССР. — М. : «Просвещение», 1976. — С. 103—187.
  4. Акимушкин И. И. Беглый обзор некоторых жуков // Мир животных: Насекомые. Пауки. Домашние животные. — М. : Мысль, 1995. — С. 102. — 15 000 прим. — ISBN 5-244-00806-4.

Джерела[ред. | ред. код]