Пламен Марков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марков.
Ф
Пламен Марков
Пламен Марков
Пламен Марков
Особисті дані
Повне ім'я Пламен Марков Марков
Народження 11 вересня 1957(1957-09-11) (66 років)
  Севлієво, Габровська обл., Болгарія
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство Болгарія Болгарія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1970—1973 Болгарія «Раковскі» (С)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973—1975 Болгарія «Раковскі» (С) ? (?)
1975—1985 Болгарія ЦСКА (С) 235 (42)
1985—1987 Франція «Мец» 69 (10)
1987—1990 Франція «Гренобль» 55 (13)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1978—1986 Болгарія Болгарія 38 (6)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1988—1989
1991—1992
1995
1996—1997
1997—1998
1998—2001
2001—2004
2005—2006
2006—2007
2007
2008 		Франція «Гренобль»
Болгарія «Янтра»
Болгарія ЦСКА (Софія)
Болгарія «Янтра»
Болгарія «Міньор»
Болгарія «Видима-Раковскі»
Болгарія Болгарія
Болгарія «Видима-Раковскі»
Болгарія ЦСКА (Софія)
Марокко «Відад»
Болгарія Болгарія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Пламен Марков Марков (болг. Пламен Марков Марков; нар. 11 вересня 1957, Севлієво, Болгарія) — болгарський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футболом розпочав займатися в клубі «Раковскі» (Севлієво), за дорослу команду якої виступав з 1973 по 1975 рік. З 1975 по 1985 рік грав за ЦСКА (235 матчів та 37 голів). Потім грав у французьких клубах «Мец» та «Гренобль». П'ятиразовий чемпіон Болгарії (1975, 1980, 1981, 1982, 1983). Триразовий володар кубку Болгарії (1981 — неофіційний, 1983, 1985). Півфіналіст Кубку європейських чемпіонів 1982 року. За ЦСКА в єврокубках зіграв 27 матчів та відзначився 2 голами (17 матчів у КЄЧ та 10 матчів з 2 голами в Кубку УЄФА). Завершив кар'єру футболіста 1990 року.

Будучи футболістом «Меца» та гравцем у «Гренобля», закінчив тренерську школу Федерації футболу Франції у Віші[1].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У національній збірній Болгарії 38 матчів та відзначився 6 голами, в юнацьких — 11 матчів та відзначився 2 голи, а в молодіжній — 6 голами в 22-ох матчах. Дебютував у збірній 29 березня 1978 року поєдинку проти Аргентини (1:3 у Буенос-Айресі). Останній матч у збірній 10 червня 1986 року знову проти Аргентини (0:2 на чемпіонаті світу в Мексиці, виходив на турнірі лише у вище вказаному матчі). Футболіст з хорошою технікою, точними передачами та дизайнерськими якостями. Закінчив Національну спортивну академію «Георгій Димитров». Заслужений майстер спорту з 1980 року.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Працював тренером у ЦСКА, «Янтра» (Габрово), «Раковскі» (Севлієво), «Видима-Раковскі» (Севлієво). Як тренер національної збірної Болгарії успішно завершив кваліфікацію до чемпіонату Європи в 2004 році в Португалії і став другим болгарським тренером, який вивів збірну Болгарії у фінальну частину чемпіонат Європи. Після трьох програшів у трьох матчів фінальної частини чемпіонату Європи подав у відставку й повернувся до «Видима-Раковскі» (Севлієво). З квітня 2006 року працював тренером ЦСКА, з яким 24 травня 2006 року виграв кубок Болгарії, обігравши у фіналі «Черно море» (3:1). У липні 2006 року виграв із ЦСКА турнір «PlayStation-2». 30 липня 2006 року виграв з ЦСКА суперкубок Болгарії, перемігши «Левські» (Софія) (3:0) у фіналі в серії післяматчевих пенальті (у основний додатковий час рахунок залишався 0:0). Після двох нічийних матчів на початку весняної частини сезону 2007 року ЦСКА відставав на 6 очок від «Левскі», а керівництво, яке поставило за мету виграти чемпіонат, замінило Пламена Маркова на Стойчо Младенова. У 2007 році керував марокканським «Відадом». 11 січня 2008 року знову призначений тренером національної збірної Болгарії, але 2 грудня 2008 року після трьох нічиїх у кваліфікації чемпіонату світу звільнений виконавчим комітетом БФС.

16 квітня 2008 року успішно захистив дисертацію в НДА на тему «Дослідження та вдосконалення спортивної підготовки елітних футболістів» та здобув освітньо-науковий ступінь «Доктор»[1].

У вересні 2014 року, після розсекречення файлів, виявилося, що Марков працював агентом Державної безпеки (ДС) з 1980 року.

У 2015 році призначений спортивним директором ПФК ЦСКА АД (Софія). Неодноразово оголошував про повернення команди, яка грає у групі «В»[2].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, виховав двох доньок[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Пламен Марков стана «доктор» (болг.)
  2. ↑ Пламен Марков: ЦСКА и преди си е сменял името, но историята и успехите остават (рос.)
  3. ↑ Започваме ги с Швеция. 10 години след лудото американско лято се готвим за скок в Европа (болг.). standartnews.com. 12 червня 2004. Архів оригіналу за 20 August 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Болгарія
1 Здравков (в) • 2 Іванов • 3 Кирилов • 4 І. Петков • 5 Загорчич • 6 Котев • 7 Боримиров • 8 М. Петков • 9 Бербатов • 10 Димитров • 11 Лазаров • 12 Колев (в) • 13 Пеєв • 14 Чиликов • 15 Христов • 16 Манчев • 17 М. Петров • 18 Пажин • 19 С. Петров (к) • 20 Божинов • 21 Янкович • 22 Стоянов • 23 Іванков (в) • Тренер: Пламен Марков
Болгарія

Ніч (1924) · Штейскаль (1925) · Грозданов (1927–30) · Немеш (1930) · Файст (1931) · Грозданов (1932–33) · Фогль (1934–35) · Калканджиєв (1935) · Батанджиєв (1936) · Матеєв (1936) · Томс (1937–38) · Мазников (1938) · Радоєв (1939) · Келер (1940–41) · Радоєв (1942) · Батанджиєв (1943) · Конов (1946) · Манов (1947) · Шомлаї & Радоєв (1947) · Радоєв (1947) · Ангелов (1948) · Гайду (1948–49) · Радоєв (1950) · Ангелов (1950) · Гайду (1950) · Ангелов (1953) · Орманджиєв (1950–53) · Орманджиєв & Мілев (1954–60) · Пачеджиєв (1960–62) · Орманджиєв (1963) · Волентік (1963–64) · Витлачил (1965–66) · Ташков (1966) · Божков (1967–70) · Спасов (1970–72) · Х. Младенов (1972–74) · Орманджиєв (1974–77) · Ілчев (1978–80) · Пуржелов (1980–82) · Вуцов (1982–86) · Х. Младенов (1986–87) · Ангелов (1988–89) · Вуцов (1989–91) · Борисов (1991) · Д. Пенев (1991–96) · Бонев (1996–98) · Димитров (1998–99) · С. Младенов (2000–01) · Марков (2002–04) · Стоїчков (2004–07) · Стоїлов (2007) · Д. Пенев (2007) · Марков (2008) · Стоїлов (2009–10) · Маттеус (2010–11) · Л. Пенев (2011–14) · Петев (2015–16) · Хубчев (2016–19) · Балаков (2019) · Дерменджиєв (2019–20) · Петров (2021–)

«Відад» – Тренери

Жего (1939–1952) · Массун (1952–1960) · невідомо (1960–1962) · Массун (1962–1966) · невідомо (1966–1968) · Массун (1968–1969) · невідомо (1969–1972) · Бетташ (1972–1974) · Ледюк (1974–1975) · Бетташ (1975–1978) · невідомо (1978–1984) · Вієйра (1984) · Венсан (1985–1986) · невідомо (1987–1988) · ван дер Гарт (1988–1989) · Сеттаті (1989) · Севастьяненко (1989–1994) · Баду (1995–1996) · Юссон (1996–1997) · Севастьяненко (1997) · Молдован (1997–1998) · Баду (1998–2000) · Севастьяненко (2000–2001) · Лозано (2002) · Фульйоне (2002–2003) · Тауссі (2003) · Оларевич (2003) · Тодоров (2003) · Декастель (2004–2005) · Бонневе (2004–2005) · Роман (2005–2006) · Лозано (2007) · Вінгада (2007) · Марков (2007) · Каваї (2007–2008) · Фуллоне (2008) · Баду (2008–2010) · Дутра (2010) · Гарсітто (2010–2011) · Декастель (2011–2012) · Флоро (2012) · Баду (2012–2013) · Талеб (2013) · Тошак (2014–2016) · Десабр (2016–2017) · Аммута (2017–2018) · Бензарті (2018–2019) · Манойлович (2019–2020) · Десабр (2020) · Гаррідо (2020) · Гамонді (2020) · Бензарті (2020–2021) · Реґраґі (2021–2022) · Аммута (2022) · Нафті (2023) · Гаррідо (2023) · Ванденбрук (2023) · Рамзі (2023–)

ЦСКА (Софія) – Тренери

Ніколов (1948) · Мілев (1948–64) · Пінаїчев (1964–65) · Орманджиєв (1965–69) · Манолов (1969–74) · Ковачев (1974) · Манолов (1974–75) · Йоцов (1975–77) · Ковачев (1977–79) · Никодимов (1979–82) · Божков (1982) · Станков (1982) · Чачевський (1982–83) · Манолов (1983–85) · Йоцов (1985) · Д. Пенєв (1985–91) · Никодимов (1991–92) · Йончев (1992–93) · Хаджиєвський (1993–94) · Гаганелов (1994) · Колев (1994) · Йончев (1994) · Джевізов (1994) · Андонов (1994–95) · Атанасов (1995) · Марков (1995) · Василєв (1995–98) · Зехтинський (1998) · Д. Пенєв (1998–00) · Джевізов (2000) · Станков (2000) · Катуцці (2000) · Станков (2000–01) · Катуцці (2001) · Никодимов (2001) · Сімоні (2001–02) · Младенов (2002–03) · Станков (2003–04) · Спасов (2004–05) · Єшич (2005–06) · Марков (2006–07) · Младенов (2007–08) · Д. Пенєв (2008–09) · Л. Пенєв (2009–10) · Андоне (2010) · Зафіров (2010) · Д. Пенєв (2010) · Дочев (2010) · Йовановський (2010) · Радуканов (2010–11) · Д. Пенєв (2011–12) · Младенов (2012–13) · Єшич (2013) · Радуканов (2013) · Стоїчков (2013) · Младенов (2013–15) · Іванов (2015) · Л. Пенєв (2015) · Янев (2015–16) · Йорденеску (2016) · Белчев (2016–18) · Янев (2018) · Ель Маестро (2018–19) · Л. Пенєв (2019) · Митов (2019) · Петрович (2019) · Митов (2019) · Крущич (2019–20) · Белчев (2020) · Моралес (2020) · Акрапович (2020–2021) · Л. Пенєв (2021) · Младенов (2021–)

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пламен_Марков&oldid=39917937