Мантія планети

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мантія — шар в надрах планет земної групи, що має товщину в декілька тисяч кілометрів, розташований між корою і ядром, що містить велику кількість важких елементів.

Мантія утворюється в результаті відокремлення від первинної планетної речовини металевої частини, яка йде у ядро, і плавлення, продукти якого формують кору планети. Згідно сучасним моделям мантія планет складена в основному перидотитами. Кора планет складається в основному з базальтів (на Землі значну частину кори складають граніти, і це одна з основних відмінностей нашої планети), вона містить більше легкоплавких елементів і має меншу, ніж мантія, щільність.

Сейсмічними методами мантія вивчена на Місяці. Від земної мантії вона відрізняється меншою температурою і значно більшою жорсткістю. На глибині 1000 км фіксується шар знижених сейсмічних швидкостей, що може свідчити про часткове плавлення мантії, тобто він може бути схожий на земну астеносферу.

Для Марса було запропоновано безліч моделей внутрішньої будови, які чекають перевірки безпосередніми сейсмічними експериментами. Передбачається, що, так як Марс знаходиться на більшій відстані від Сонця, і речовина, з якого він утворився, осідає з небули при менших температурах, то в цілому він містить більше заліза і сірки, ніж Земля. Тому передбачається, що марсіанське ядро складається з заліза і сірки, а мантія містить значно більше заліза. Через меншої сили тяжіння на Марсі діапазон тисків в мантії Марса набагато менше, ніж на Землі, а значить в ній менше фазових переходів. Передбачається, що фазовий перехід олівіну в шпінелевих модифікацію починається на досить великих глибинах - 800 км (400 км на Землі).

На Венері мантія гарячіша, ніж на Землі та замість тектоніки плит там переважають плюмові течії.

На Меркурії вся кора і значна частина мантії знищені інтенсивного метеоритного бомбардування.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]