Планк (місячний кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Планк (значення).
Характеристики кратера
Планк
Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter.
Координати 57°16′12″ пд. ш. 135°20′24″ сх. д. / 57.27000000002777824° пд. ш. 135.34000000002777142° сх. д. / -57.27000000002777824; 135.34000000002777142
Діаметр 321 км
Глибина 3,200 км
Довгота ранкового
термінатора		 218°
Епонім Макс Планк
Планк. Карта розташування: Місяць
Планк
Планк

Кра́тер Планк (лат. Planck) — гігантський стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь німецького фізика-теоретика, основоположника квантової фізики Макса Планка (1858—1947) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році[1]. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді[2].

Опис кратера[ред. | ред. код]

Топографія кратера Планк. Візуалізація замірів лазерного альтиметра LIDAR зонда Clementine

Кратер Планк знаходиться на західному краю басейну Південний полюс — Ейткен. Найближчими сусідами кратера є кратер Фехнер[en], що перекриває західний край кратера; кратер Пікельнер[en] на північному заході; кратер Гаген[en] на півночі; кратер Цераський[en] на півночі північному сході; кратер Пуанкаре на сході; кратер Кейо на сході південному сході; кратер Гротріан[en] на півдні південному заході и кратер Ван Вейк[en] на південному заході. Південно-східну частину чаші кратера Планк перекриває кратер Прандтль. По дотичній уздовж західної частини валу кратера Планк пролягає долина Планка[3]. Селенографічні координати центру кратера — 57°23′ пд. ш. 135°05′ сх. д. / 57.39° пд. ш. 135.09° сх. д. / -57.39; 135.09, діаметр — 321 км[4], глибина — близько 2,8 км[2].

Кратер Планк належить до басейнів з кільцевим хребтом всередині (англ. peak-ring basin). Цей хребет зберігся лише фрагментарно; його діаметр є удвічі менший за діаметр кратера (160 км)[4]. Подібно до інших великих кратерів, Планк створює невелику гравітаційну аномалію (аномалія Бугера[en] додатна в центрі кратера і від'ємна по краях; різниця становить 167±52 мГал)[5].

За тривалий час свого існування кратер Планк зазнав значних руйнувань, вал перетворився у кільце з окремих піків та хребтів і його важко розрізнити на фоні навколишньої місцевості. Дно чаші кратера є пересіченим, окремі зони у північно-східній і північно-західній частинах чаші затоплені і вирівняні темною базальтовою лавою. У північній частині чаші розташована група сателітних кратерів — Планк A, B, Z, Y, W. Сателітний кратер Планк Y затоплений лавою, над поверхнею якої виступає лише вузька вершина валу, чаша сателітного кратера Планк Z також затоплена лавою і має борозни. Чаша сателітного кратера Планк B зайнята майже концентричним кратером меншого розміру і рясно покрита мережею борозен. Південна частина чаші кратера має окремі рівні ділянки.

Сателітні кратери[ред. | ред. код]

Фрагмент мап LAC-130, LAC-131, LAC-140, LAC-141.
Планк[1] Координати Діаметр, км
A 54°11′ пд. ш. 137°24′ сх. д. / 54.18° пд. ш. 137.4° сх. д. / -54.18; 137.4 (Планк A) 18,6
B 55°22′ пд. ш. 137°11′ сх. д. / 55.37° пд. ш. 137.18° сх. д. / -55.37; 137.18 (Планк B) 44,9
C 52°58′ пд. ш. 141°16′ сх. д. / 52.96° пд. ш. 141.26° сх. д. / -52.96; 141.26 (Планк C) 43,7
J 62°27′ пд. ш. 145°05′ сх. д. / 62.45° пд. ш. 145.09° сх. д. / -62.45; 145.09 (Планк J) 25,2
K 64°31′ пд. ш. 146°05′ сх. д. / 64.52° пд. ш. 146.09° сх. д. / -64.52; 146.09 (Планк K) 26,1
L 66°27′ пд. ш. 141°40′ сх. д. / 66.45° пд. ш. 141.66° сх. д. / -66.45; 141.66 (Планк L) 23,4
W 55°26′ пд. ш. 131°17′ сх. д. / 55.44° пд. ш. 131.28° сх. д. / -55.44; 131.28 (Планк W) 17,4
X 53°56′ пд. ш. 129°19′ сх. д. / 53.94° пд. ш. 129.31° сх. д. / -53.94; 129.31 (Планк X) 22,3
Y 54°41′ пд. ш. 132°10′ сх. д. / 54.68° пд. ш. 132.17° сх. д. / -54.68; 132.17 (Планк Y) 40,8
Z 55°49′ пд. ш. 135°06′ сх. д. / 55.81° пд. ш. 135.1° сх. д. / -55.81; 135.1 (Планк Z) 66,8

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Planck. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
  2. ↑ а б в г Lunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  3. ↑ Кратер Планк на мапах LAC-130 и LAC-131
  4. ↑ а б Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Fassett, C. I.; Kadish, S. J.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A. The transition from complex crater to peak-ring basin on the Moon: New observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) instrument // Icarus : journal. — Elsevier, 2011. — Vol. 214, no. 2. — P. 377—393. — Bibcode:2011Icar..214..377B. — DOI:10.1016/j.icarus.2011.05.030. Архівовано з джерела 6 квітня 2012.
  5. ↑ Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. et al. Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements // Science Advances : journal. — 2015. — Vol. 1, no. 9. — DOI:10.1126/sciadv.1500852.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Планк (місячний кратер)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Планк_(місячний_кратер)&oldid=42297254