Планшайба (фланець металорізальних верстатів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Планша́йба (нім. Planscheibe) — пристрій у вигляді фланця, який встановлюється на шпинделі металорізальних верстатів (токарних, розточних і т. і.), і який призначений для закріплення заготовки деталі або різального інструмента. Планшайбою називають також круглий стіл карусельного верстата, що обертається[1].

Планшайбу звичайно використовують для закріплення габаритних або ексцентричних деталей, або деталей неправильної форми, або інструмента в спеціальному відносно деталі положенні. При цьому планшайба забезпечує утримання деталі або інструмента та служить для передачі обертального руху[2]. Кріплення заготовок на планшайбі здійснюється прихватами, кутниками, накладками, болтами.

Планшайба зазвичай використовується в складі передньої бабки (шпинделя) токарного верстата.

Недоліком планшайби в порівнянні з патроном є трудомісткість установки і центрування деталі по осі шпинделя.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Планшайба» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ДСТУ 2298-93 Верстати металорізальні. Терміни та визначення

Джерела[ред. | ред. код]

  • Боженко Л. І. Технологія машинобудування. Проектування технологічного спорядження [Текст]: Навчальний посібник для студентів машинобудівних спеціальностей вищих закладів освіти / Л. І. Боженко. — Львів: Світ, 2001. — 296 с. — ISBN 966-603-023-3
  • Богуслаев В. А. Станочные приспособления [Текст] / В. А. Богуслаев [и др]. — Запорожье : ОАО «Мотор Сич», 2000. — 461 с. — ISBN 966-7108-22-8
  • Проектування технологічної оснастки [Текст] : навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / В. А. Гайворонський [та ін.] ; Національний ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова. — Миколаїв : НУК, 2006. — 256 с. — ISBN 966-321-067-2
  • Корсаков В.С. Основы конструирования приспособлений. — М.: Машиностроение, 1983. — 188 с.