Пласа Майор (Мадрид)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пласа Майор

Plaza Mayor de Madrid 06.jpg

40°24′55″ пн. ш. 3°42′26″ зх. д. / 40.41545555558377600° пн. ш. 3.70738055558337765° зх. д. / 40.41545555558377600; -3.70738055558337765Координати: 40°24′55″ пн. ш. 3°42′26″ зх. д. / 40.41545555558377600° пн. ш. 3.70738055558337765° зх. д. / 40.41545555558377600; -3.70738055558337765
Країна Flag of Spain.svg Іспанія[1]
Розташування Соль[d][2]
Тип площа
туристична цікавинкаd і porticoed squared
Архітектор Хуан де Еррера

Пласа Майор. Карта розташування: Іспанія
Пласа Майор
Пласа Майор
Пласа Майор (Іспанія)
CMNS: Пласа Майор у Вікісховищі

Пласа Майор (ісп. Plaza Mayor — «Головна площа») — одна з центральних площ іспанської столиці. Розташована в частині, яку прийнято називати «австрійським Мадридом». Змагається з площею Пуерта-дель-Соль за право називатися головною площею іспанської столиці, але на відміну від демократичної Пуерта-дель-Соль, Пласа Майор — статусна площа, «пуп Іспанії», як сказав Лопе де Вега. Площа в стилі мадридського бароко, один з небагатьох пам'яток епохи Габсбургів, була побудована за проектом архітектора Хуана Гомеса де Мори.

Спочатку, за часів короля Кастилії та Леона Енріке II, площа перебувала за міською стіною, відразу за «Воротами Гвадалахари», на злитті двох доріг (в даний час вулиць) Толедо і Аточа. Поступово вона набула статусу найважливішого ринку, і при Філіпі III була серйозно перебудована.

Протягом історії назву площі неодноразово змінювалося: від «Приміської» до «Головної площі».

У 1812 вийшов указ, за ​​яким, всі головні площі іспанських міст отримували ім'я «Площа конституції». Але ця назва протрималася лише два роки, і в 1814 площа стали називати «Королівською», хоча назва «Площа конституції» поверталося кілька разів (1820-1823, 1833-1835, 1840-1843).

У 1873 площа змінила назву на «Площа Республіки», але вже в 1876 знову стала «Площею Конституції», якою залишалася до 1923, до початку диктатури Прімо де Рівери. Це ж ім'я площа отримала з проголошенням Другий Іспанської Республіки і носила його до кінця Громадянської війни, коли їй присвоїли популярне в народі назву «Пласа Майор».

Урочисто відкрита 15 травня 1620 з нагоди причислення Ісідро де Мерло і Кінтана до лику святих, в зв'язку з чим були зачитані вірші Лопе де Вега. Перший урочистий захід, проведений на площі, тривав вісім днів. З тих пір щороку 15 травня відзначається головне свято мадридців - День св. Ісідро, покровителя міста. Триває він два тижні, але неробочим днем ​​оголошується тільки 15 травня.

Була першою в Мадриді площею, де було обладнано постійне місце для кориди - до цього бої з биками відбувалися на імпровізованих майданчиках. Зазвичай бої влаштовувалися тут в дні пам'яті святих покровителів Мадрида — Сан-Хуана, Санта-Анни і Сан-Ісідро. В одній з таких корид в 1779 виступали три «найзнаменитіші шпаги арени» в історії - Педро Ромеро, Пепе-Ільо і Костільярес, а арена була декорована Гойєю.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Статуя Філіппа III

В середні віки будівлі, що оточують площу, були побудовані з дерева, що часто призводило до пожеж. Після одного з них в 1790 архітектор Хуан де Вільянуева, призначений відновити знищену площа, з'єднав всі будинки по периметру площі, запланував в них арочні проїзди і замінив, по можливості, дерево на камінь. Робота затягнулася на 60 з гаком років. Лише в 1853 ліквідовані наслідки пожежі в східній частині площі.

Сьогодні Пласа Майор є правильним чотирикутником, оточеним будівлями в єдиному стилі, загальне число яких налічує 136. У кожному будинку є балкон, для того, щоб можна було спостерігати за діями на площі. Всього таких балконів 437. Дев'ять воріт Пласа Майор — наскрізні арки, прорізані в будівлях.

Каса де ла Панадерія[ред. | ред. код]

Самим знаменитим будинком на площі є Каса де ла Панадерія («Булочна»). Цей будинок був в кінці XV століття придбаний муніципалітетом для розміщення в ньому однієї з трьох булочних, які постачали двір короля. Панадерія не була булочною в простому розумінні слова. Лише в нижній частині чотириповерхового будинку, що за стилем нагадує палаци знатних вельмож тієї епохи, торгували хлібом і булками. Під час свят, страт і корид нижній балкон незмінно займала королівська сім'я, а верхні ділили між собою придворні в залежності від рангу. Усередині Панадерії на верхніх поверхах знаходилися розкішні зали, де під час свят давалися пишні прийоми та відпочивали їх величності, втомлені від видовищ. Пізніше в будівлі розміщувалася Академія благородних мистецтв, а потім Академія історії.

З 1880 тут зберігається міський архів. Навпроти, як свідчення суперництва двох цехів, була побудована Каса де ла Карнісерія (м'ясна лавка). Балкони цього будинку в дні видовищ теж вважалася цілком престижними ложами.

Статуя короля Філіпа III[ред. | ред. код]

У самому центрі площі на гранітному постаменті височить бронзова кінна скульптура короля Філіпа III. Статуя була розпочата фламандським скульптором Джамболонья та закінчена його учнем П'єтро Такка в 1616. Подарована королю Іспанії великим герцогом Тосканським і спочатку розташовувалася в заміській резиденції Каса-де-Кампо. У 1848 за наказом королеви Ізабелли II статую перенесли і встановили на головній площі.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]