Платон (Городецький)
Митрополит Платон | |
---|---|
Ім'я при народженні | Микола Іванович Шалюхін |
Народився | 2 (14) травня 1803 посад Погоріле-Городище Тверської губ. |
Помер | 1 жовтня 1891 (88 років) Київ |
Поховання | Софійський собор |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | церковний діяч |
Галузь | православна церква[1] |
Alma mater | Санкт-Петербурзька духовна академія |
Знання мов | російська[1] |
Титул | митрополит київський |
Посада | єпископ |
Попередник | Філофей (Успенський) |
Наступник | Іоаннікій (Руднєв) |
Конфесія | православ'я |
Нагороди | |
Митрополит Платон (в миру Микола Іванович Городецький, уроджений Шалюхін; нар. 2 (14) травня 1803 , Погоріле-Городище Тверська губернія — пом. 1 жовтня 1891, Київ) — російський церковний діяч у Латвії, Литві та Україні. Вчений та проповідник. Також четвертий московит на престолі митрополита Київського і Галицького (1882–1891) синодальної РПЦ.
Народився у родині сільського священика Івана Андрійовича Шалюхіна. Прізвище Городецький, за місцем народження, отримав у семінарії.
1811 року вступив до Ржевського духовного училища, з якого 1817 року перейшов до Тверської духовної семінарії. 1823 року, завершивши навчання у семінарії, вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії.
У 1823-1827 рр. навчається у академії, після завершення якого отримує призначення професора Орловської духовної семінарії.
Впродовж роботи у семінарії (1827-1829 рр.) викладає французьку мову, є інспектором семінарії. 1829 року переведений до Санкт-Петербурзької духовної академії зі ступенем бакалавра.
1830 року прийняв чернечий постриг. У 1831-1837 рр. працював у Санкт-Петербурзькій духовній академії інспектором, виконуючи ряд інших обов'язків.
1837 року призначений ректором Костромської семінарії, а 1839 року переведений у Вільно на посаду настоятеля Свято-Духового монастиря.
В подальші десятиріччя обіймав посаду єпископа ряду єпархій: єпископ Ковенський (1843–1848), єпископ Ризький, керуючий Псковської єпархії (1848–1867). За час єпископства у Ризі укріпив позиції православ'я, впорядковував храми та сприяв мирному переходу до православ'я старообрядців.
У 1867-1877 рр. очолював Донську єпархію, а у 1877-1882 рр. — Херсонську єпархію.
4 лютого 1882 року висвячений у київського митрополита, священноархімандрита Києво-Печерської Лаври (однак перебував Платон у Софійському монастирі). Опікувався у Києві духовними школами, пожертвував кошти для відновлення Межигірського монастиря.
Помер у Софійському монастирі, був похований у Софійському соборі.
В пам'ять про митрополита Платона у 1895-1897 на Солом'янці (вул. Стадіонна) збудовано Свято-Покровську церкву з приділом Св. Платона. Розташована поруч із церквою вулиця, що виникла бл. 1910 року, була також названа Платонівською.
- Платон Городецкий
- Петренко А. Митрополит Київський і Галицький Платон (Городецький): адміністративна, релігійно-просвітницька та місіонерська діяльність (2016)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 14 травня
- Народились 1803
- Померли 1 жовтня
- Померли 1891
- Поховані в Софійському соборі Києва
- Випускники Санкт-Петербурзької духовної академії
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Володимира 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Таковського хреста
- Нагороджені орденом «Святий Олександр» (Болгарія)
- Кавалери ордена князя Данила I
- Єпископи Російської православної церкви
- Персоналії:Рига
- Ректори Тверської духовної семінарії
- Митрополити Київські
- Померли в Києві
- Люди, на честь яких названо вулиці