Платформа Google
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (січень 2019) |
Google потребує значних обчислювальних ресурсів для того, щоб забезпечити роботу своїх сервісів. Ця стаття описує технологічну інфраструктуру, яка підтримує вебсайти Google, взяту із публічних джерел компанії Google.
Обладнання[ред. | ред. код]
Перше обладнання[ред. | ред. код]
Найперші апаратні засоби (приблизно 1998 рік), які використовував Google знаходячись в Стенфордському університеті, включали[1]:
- Sun Ultra II із двоядерними 200 МГц процесорами, і 256 МБ RAM. Це була основна машина оригінальної системи Backrub.
- 2 × 300 МГц Сервери Dual Pentium II подаровані компанією Intel, вони містили 512 МБ RAM і 10 жорстких дисків по 9 ГБ між ними. На цих комп'ютерах виконувалась задача пошуку.
- F50 IBM RS/6000 надана компанією IBM, містила 4 процесори, 512 МБ пам'яті і 8 × 9 ГБ жорстких дисків.
- Два допоміжних модулів включали 3 × 9 ГБ жорстких дисків і 6 x 4 ГБ жорстких дисків відповідно (сховище для резервного копіювання). Вони були підключені до Sun Ultra II.
- Ще один дисковий пристрій марки IBM із 8 × 9 ГБ жорсткими дисками, подарованими компанією IBM.
- Зібраний самостійно дисковий масив, який включав 10 × 9 ГБ SCSI жорстких дисків.
Сучасне обладнання[ред. | ред. код]
![]() | Частина інформації в цій статті застаріла. (вересень 2012) |
Серверами є x86 персональні комп'ютери об'єднанні в кластер, на яких встановлена модифікована версія системи Linux. Основною стратегією даної архітектури, є використання процесорів, які є найпотужнішими у відношенні до ціни, а не абсолютно найпотужнішими. На момент 2009-2010 рр. сервери складались із недорогих персональних комп'ютерів, зібраних власноруч кожен з яких має два процесори (кожен має 2 ядра[2]), також містить значний обсяг RAM, який сягає понад 8 DIMM слотів для підключення подвійних плат пам'яті типу DIMM, і двох жорстких дисків SATA, які підключаються через нестандартний інтерфейс живлення типу ATX[3]. Відповідно до даних CNET і книги написаною Джоном Геннесі, кожен сервер містить батарею місткістю 12 вольтів для того, щоб зменшити витрати та підвищити ефективність використання енергії[2][4].
Топологія мережі[ред. | ред. код]
Докладна інформація про архітектуру їхньої мережі та системи не є публічно доступною, але згідно з публікаціями про Google[5][6], які мали місце у звіті "Atlas Top 10", де Google приводиться в рейтингу як 3-ій з найбільших інтернет-провайдерів після "Level 3" і "Global Crossing".
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Google Stanford Hardware. Стенфордський університет.
- ↑ а б Computer Architecture, Fifth Edition: A Quantitative Approach, ISBN 978-0-12-383872-8; Chapter Six; 6.7 "A Google Warehouse-Scale Computer" page 471 "Designing motherboards that only need a single 12-volt supply so that the UPS function could be supplied by standard batteries associated with each server"
- ↑ Google's secret power supplies
- ↑ Google on-server 12V UPS, 1 April 2009.
- ↑ Fiber Optic Communication Technologies: What’s Needed for Datacenter Network Operations
- ↑ FTTH look ahead — technologies & architectures