Плаун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плаун
Lycopodium annotinum
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Streptophytina
Судинні (Tracheophyta)
Плауноподібні (Lycopodiophyta)
Клас: Плауновидні (Lycopodiopsida)
Порядок: Плауни (Lycopodiales)
Родина: Плаунові (Lycopodiaceae)
Рід: Плаун (Lycopodium)
Види

дивитись текст

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Lycopodium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lycopodium
EOL logo.svg EOL: 37542
IPNI: 30000138-2
ITIS logo.svg ITIS: 17013
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3251
Fossilworks: 319899

Плаун (Lycopodium) або п'ядич, зелениця — рід багаторічних, трав'янистих, вічнозелених спорових рослин, з повзучими дуже розгалуженими стеблами, вкритими вузькими лускуватими або голкуватими листками.

Латинська назва Lycopodium походить від грецьких слів грец. ληκοσ («вовк») та грец. ποδιον («лапа»), тобто перекладається як «вовча лапа»[1].

Практичне використання[ред. | ред. код]

Лікарська, фарбувальна, декоративна й косметична рослина. У науковій медицині застосовують спори плауна, відомі під назвою лікоподій — Lycopodium. Їх використовують для виготовлення дитячої присипки і обсипання пілюль. У спорах містяться жирна невисихаюча олія (до 50 %), алкалоїди, фенольні кислоти, білки, цукри, мінеральні солі. У народній медицині спори плауна застосовують як ранозагоювальний засіб, а стебла — при захворюваннях сечового міхура, печінки, дихальних шляхів, при нетриманні сечі, болях у шлунку, запаленнях шлунка і кишечника, при геморої, диспепсіях і ревматизмі. Зовнішньо спори плауна застосовують для засипки ран, опіків, обморожених місць, при екземах, фурункулах, лишаях, рожистих запаленнях.

Спори використовують також у металургії для обсипання форм при фасонному литті і в піротехніці (замість «бенгальських вогнів»). Спори інших видів плауна використовують так само, як і спори плауна булавовидного, за винятком спор плауна баранця. Спори й пагони останнього містять алкалоїд селягін, який має отруйну дію. У народній медицині пагони плауна баранця використовують як блювотний, проносний засіб, при лікуванні хронічного алкоголізму і як засіб від куріння. Лікування потрібно проводити під наглядом лікаря. Рослину використовують при ревматизмі, туберкульозі, істерії, неврастенії та порушенні обміну речовин.

Плауни двогострий і баранець застосовують у ветеринарії, особливо від проносу у корів. Вони мають також інсектицидну дію. Відваром з пагонів миють тварин (корів, коней, овець, свиней) від паразитів.

Стебла всіх видів плауна дають синю фарбу, придатну для фарбування тканин. Всі види плаунів декоративні, придатні для виготовлення гірлянд, букетів. У косметичній практиці плауни використовують від фурункульозу та проти облисіння.

Збирання, переробка та зберігання[ред. | ред. код]

Заготовляють спори в кінці літа — на початку осені після пожовтіння колосків. Колоски найкраще збирати в сиру погоду або до опадання роси, зрізуючи ножицями (ні в якому разі не можна виривати з кореневищем!) або гострим ножем. Зрізані спороносні колоски обережно складають у мішечки з щільної тканини, щоб не губилися спори. Інколи для збирання застосовують ножиці з припаяною до них металевою коробочкою. Сушать колоски на відкритому повітрі або на горищах, розсипаючи на папері, щільній тканині, в тазах або ночвах. Після висихання колоски просівають через дрібне сито, відділяючи спори. Зберігають спори плаунів у щільно закритих банках, бутлях, подвійних паперових мішках вагою по 5 кг. Усі види плаунів, особливо баранець, потребують бережливого використання та охорони.

Поширення в Україні[ред. | ред. код]

В Україні 6 видів. Найпоширеніший Плаун булавовидний (L. clavatum L), росте в соснових та мішаних лісах. Спори використовують у металургічній промисловості при фасованому литті й формуванні металу, в медицині як дитячу присипку, при пролежнях, для обсипання пілюль. Ін. види: Плаун колючий (L. annotinum L), П. сплющений або двогострий (L. anceps Wallr.) та ін.

Класифікація[ред. | ред. код]

Рід містить понад 200 видів.

Перелік найпоширеніших видів:

Lycopodium lucidulum

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Крапат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів : БаК, 2003. — С. 54. — ISBN 996-7065-25-1.

Література[ред. | ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.