Плесецьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плесецьк
Логотип
Зображення
Дата створення / заснування 1957
Держава Flag of Russia.svg Росія
Адміністративна одиниця Mirnyd
Місце розташування Архангельська область
Власник Міністерство оборони Російської Федерації
Отримані нагороди
Орден Суворова орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора
Ювілейний почесний знак на честь 50-річчя створення СРСР
Оператор Війська повітряно-космічної оборони Російської Федерації
CMNS: Плесецьк у Вікісховищі

Координати: 62°55′00″ пн. ш. 40°31′00″ сх. д. / 62.916667000027771905479° пн. ш. 40.516667000027773326565° сх. д. / 62.916667000027771905479; 40.516667000027773326565

Запуск з космодрому Плесецьк ракети «Циклон-3» 15 серпня 1991 року.

Космодром «Плесецьк» або 1-й Державний випробувальний космодром — російський космодром, розташований за 180 кілометрів на південь від Архангельська, який займає площу 1762 км², тягнучись з півночі на південь на 46 кілометрів і зі сходу на захід на 82 кілометри.

Історія створення та параметри[ред. | ред. код]

15 липня 1957 року відповідно до ухвали від 11 січня 1957 року, на території Архангельської області почалося створення секретного об'єкта «Ангара» — майбутнього космодрому «Плесецьк».

Чисельність персоналу і населення міста Мирний — складало від 40 до 50 тисяч чоловік (залежно від обсягів виконуваних завдань). Клімат — різко континентальний, нестійкий, холодний.

ЗАТО Мирний

Космодром Плесецьк було засновано у 1957 році як перша ракетна база МБР Р-7 і Р-7А (об'єкт «Ангара»).

Космічну діяльність веде із запуску космічного апарату «Космос-112» 17 березня 1966. Має стаціонарні технічні і стартові комплекси всіх типів ракет-носіїв легкого і середнього класу. Ведеться будівництво стартових і технічних комплексів для ракет-носіїв «Зеніт» і «Рокот». Забезпечує основну частину космічних програм, пов'язаних з оборонними, народногосподарськими, науковими і комерційними пусками непілотованих космічних апаратів.

З середини 1960-х років майданчик стали розвивати за двома напрямками — ракетному і космічному. Полігон і раніше використовувався для дислокації ракет, при цьому обслуговуючий персонал почав готуватися до запуску космічних супутників.

Катастрофа[ред. | ред. код]

Навесні 1980 року готувались до запуску ракети-носія «Восток-2М», що мала вивести на орбіту розвідувальний супутник типу «Цілина-Д». Прилад на супутнику повинен був реєструвати наземні електромагнітні випромінювання певного спектру, допомагаючи таким чином визначати місце розташування військових об'єктів інших країн. Під час заправки ракети окислювачем на космодромі стався вибух, що став однією з наймасштабніших техногенних аварій в СРСР. Вогонь гасили кілька днів. Поранених було багато, загинули десятки людей. Досі не встановлено чіткі причини катастрофи[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]