Плесо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плесо на річці Вігор

Пле́со — відносно широка та відносно глибока ділянка русла рівнинної річки зі спокійною течією між двома перекатами, закрутами, вільна від заростей чиста водна гладінь[1].

Глибокі пле́са — місця на річці, де зимує риба.

Слово плесо не має загальноприйнятої етимології[2]. М. Фасмер реконструював прасл. *pleso, утворене спрощенням приголосних з ранішого *pletso, і пов'язаного з *plesna («стопа, пдошва, слід»). Г. Шустер-Шевц припускав походження від пра-і.е. *plek̑-, пов'язаного з дієсловом *pel- («текти», «лити», «наповнювати»). Менш переконливі пов'язання з дієсловом плескати, з рос. полоса («смуга»), з грец. παλός («глина», «мул», «болото»), лат. pullus («темно-сірий, темний») або лит. pélké («болото, драгва»). Деякі дослідники розглядають термін як похідний з доіндоєвропейського субстрату[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Плесо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. УРЕС 2-е видання.
  2. Чеботарев А. И. Гидрологический словарь. Л.: Гидрометеоиздат, 1978. 308 с. (рос.)
  3. Маккавеев Н. И. Русло реки и эрозия в её бассейне. М.: АН СССР. 1955. 346 с. (рос.)
  4. Кондратьев Н. Е., Попов И. В., Снищенко Б. Ф. Основы гидроморфологической теории руслового процесса. Л.: Гидрометеоиздат. 1982. 272 с. (рос.)