Плече (значення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Плече — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- Плече — анатомічний термін, верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба[1].
- Плече — побутовий термін, частина тулуба від шиї до руки[1].
- Плечовий пояс — частина скелета людини і хребетних тварин, яка служить для причленування і опори передніх (у людини — верхніх) кінцівок[1].
- Плече — частина предмета, розташована під кутом до основної частини[1].
- Плече — частина важеля від точки опори до точки прикладання сили[1].
- Плече обкату — відстань по прямій між точкою, в якій вісь повороту колеса перетинається з дорожнім полотном, і центром плями контакту колеса і дороги.
- Плече фінансового важеля — відношення суми позикового капіталу до суми власного акціонерного капіталу.
- Плече — ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї локомотивами і т. ін.[1]
- Плече — гуцульська назва частини сокири між лезом і отвором для сокирища[2].
- Плече — назва робочої частини сапіни між дзьобом і отвором для сокирища.
- Плече — гуцульська назва верхньої частини ярма[3].
- Плече — шип на кінці дерев'яної колісної спиці, яким вона вставляється в гніздо маточини[3].
- Плече — частина рубля, на якій розташовані зарубки[4].
- Плечі — верхня частина опуклості горщика[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Плече // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сокира // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б Плече // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Маґлівниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.