Перейти до вмісту

Плодоїд червоноволий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Плодоїд червоноволий
Червоноволий плодоїд (підвид P. f. squamipectus)
Червоноволий плодоїд (підвид P. f. squamipectus)
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Котингові (Cotingidae)
Рід:Плодоїд (Pipreola)
Вид:Плодоїд червоноволий
Біноміальна назва
Pipreola frontalis
(Sclater, 1858)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Euchlornis frontalis
Посилання
Вікісховище:Pipreola frontalis
Віківиди:Pipreola frontalis
EOL:916983
ITIS:562197
МСОП:103676613
NCBI:369618

Плодоїд червоноволий[2] (Pipreola frontalis) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae). Мешкає в Андах.

Пара червоноволих плодоїдів (самець зліва, самиця справа)

Довжина птаха становить 15,5-16,5 см, вага 39,5-45,3 г[3]. Верхня частина тіла яскраво-зелена, третьорядні покривні пера крил мають білі кінчики. Горло і верхня частина грудей у самців яскраво-червоні, у самиць жовтувато-зелені, іноді поцятковані жовтими плямками. Лапи рожеві або оранжеві[4].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[5]

  • P. f. squamipectus (Chapman, 1925) — східні схили Анд в Еквадорі (на південь від Напо) і північному Перу (на південь до Сан-Мартіна);
  • P. f. frontalis (Sclater, PL, 1859) — східні схили Анд в Перу (на південь від гір Кордильєра-Азул[es] і Серрос-дель-Сіра) на південь до центральної Болівії.

Деякі дослідники виділяють підвид P. f. squamipectus у окремий вид Pipreola squamipectus[6].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Червоноволі плодоїди мешкають в Еквадорі, Перу і Болівії[7][8]. Вони живуть в середньому і верхньому ярусах вологих гірських тропічних лісів, на висоті від 1000 до 2300 м над рівнем моря. Живляться плодами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pipreola frontalis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Dunning Jr., John B. (2007). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. 2nd). Boca Raton, Florida, US: CRC Press. с. 287. ISBN 978-1-4200-6445-2.
  4. Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. Austin, TX, USA: University of Texas Press. ISBN 978-0-292-71748-0.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 вересня 2022.
  6. BirdLife International (2016). Pipreola squamipectus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 28 вересня 2022
  7. Ridgely, Robert S.; Greenfield, Paul J. (2001). The Birds of Ecuador. London, UK: Christopher Helm. ISBN 978-0-7136-6117-0.
  8. Schulenberg, Thomas S.; Stotz, Douglas F.; Lane, Daniel F.; O'Neill, John P.; Parker III, Theodore A. (2007). Birds of Peru. London, UK: Christopher Helm. с. 492. ISBN 978-0-7136-8673-9.